Святкування Входу Господнього у Єрусалим

30/12 квітня Православна Церква відзначає одне з великих двунадесятих свят – Вхід Господній у Єрусалим.

Богослужіння цього дня продовжує Богослужіння Лазаревої суботи. Під час Всеношної читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію, а також Євангельське зачало про вхід Господа Іісуса Христа в Єрусалим.

Під час Утрені окропляється святою водою гілля верби, з яким віряни приходять на Богослужіння. Ця традиція є свідченням того, що народ зустрічає Господа, Який невидимо для нас “гряде на вільну страсть”, і тому люди вітають Його як Переможця пекла й смерті, тримаючи в руках знамення перемоги та символ незалежності й перемог ізраїльського царя – вайї (пальмові гілки), їхнім аналогом у нашій місцевості слугує гілля верби. В Євангельські часи люди зустрічали Спасителя пальмовим гіллям, встеляючи ним шлях до Єрусалиму. В Єрусалимі й дотепер збереглася “Пальмова вулиця”, названа на честь цієї події.

Молодий ослик, на якому їхав Господь, є символом смирення царя і його ненасильницької влади. Виконуючи пророцтва Старого Заповіту (Зах. 9,9), Христос саме таким урочистим чином в’їжджав у Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство Якого не від світу цього (Ін. 18,36) як Переможець гріха та смерті.

Єврейський народ, який знаходився під римським ярмом, очікував Месію – політичного визволителя, і всім здавалося, що Чудотворець, який вчора воскресив Лазаря і колись нагодував 5 тисяч народу, цілком може бути саме тим земним вождем, який приведе свій народ до політичної незалежності та земного царства насолоди. Але Христос замість земного царства ніс людству Царство Небесне, замість позбавлення від земного рабства Він звільняв людину від рабства набагато гіршого – від рабства гріха, що було зовсім незрозумілим і несприйнятним  для іудеїв.

Господь знав, що шлях, встелений пальмовими гілками, веде до Його до Хреста і Голгофи.

Це царське прославлення Господа Іісуса перед Його смертю Церква згадує для того, щоб засвідчити, що страждання Спасителя були добровільними й заради великої любові до людей.

Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти (Мф. 21,1-11; Мк. 11,1-11; Лк. 19,29-44; Іоанн. 12, 12-19).

 

 

Рекомендовано для читання:

Протоиерей Олег Стеняев. “Что значит в жизни каждого из нас Христос, входящий в Иерусалим”.

Освящается в первую очередь не верба, а христианин, держащий в руке вербу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *