Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого

16/29 травня, у Неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, Православна Церква вшановує пам’ять прп. Феодора Освященного (368), сщмч. Олександра, єп. Єрусалимського (213–250), мчч. Віта, Модеста та мц. Крискентії (близько 303), блж. отроковиці Музи (V), прпп. отців, у Лаврі св. Савви вбитих (614), свт. Георгія II, єп. Мітиленського (IХ), прпп. Кассіана (1537) і Лаврентія (1548) Комельських, перенесення мощей прп. Єфрема Перекомського, Новгородського чудотворця (1545), Собор Карпаторуських святих.

Божественну літургію у кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського очолив Високопреосвященніший митрополит Кам’янець-Подільський і  Городоцький Феодор. Йому співслужили клірики собору.

Після читання святого Євангелія (Діян., 38 зач., XVI, 16-34. Ін., 34 зач., IX, 1-38) митрополит Феодор звернувся до пастви зі словом проповіді. Розповівши зміст Євангельського уривку, Архієрей зауважив, що  “він розповідає не тільки про Євангельське чудо, а й про духовний стан людей, які по-різному оцінюють одні й ті самі факти, дії та вчинки Господа нашого Іісуса Христа. Часто по своїй гріховності вони прагнули побачити в Ньому якийсь гріх, злочин  проти народу, проти закону Мойсея. Але це все були тільки людські судження, сповненні брехні та неправди.

Сліпий, не будучи освіченою людиною, відчував істину. Керуюючись внутрішнім законом совісті, внутрішнім законом моральності, він досить чітко визначав, що є добро, а що  – зло, що є вірним, а що – ні.

В діалозі зі священниками та фарисеями сліпий явив моральну людську гідність, духовну мудрість, якими володів, ними він посрамив тих, хто були законовчителями, вождями єврейського народу. Тому для нього стало можливим побачити Господа й визнати у Ньому Божественну гідність.

Більшість із нас – люди зрячі. Сліпі люди позбавлені можливості опановувати цей світ, радіти тому, що дає нам він через органи зору. Але сенс життя, якщо людина відкрита для Бога, спілкується з Ним, має здоровий глузд, не втрачається через те, що вона сліпа, німа, глуха чи має ще якусь ваду або недолік.

Проте, на жаль, буває й по-іншому, коли люди бачать фізичними очима, а духовними – ні. Прикладом цього є ті судді та фарисеї, що вчинили сліпому допит. Він був фізично сліпим, а вони – духовно.

Духовна сліпота – це відсутність бачення того, що відбувається у нашому житті, відсутність об’єктивних оцінок, відсутність здатності мати тверезе мислення, а значить правильно вибудовувати своє життя. Адже від нашого розуму залежать наші дії, прояв у цьому світі, наші принципи, правила життя, а отже і все наше життя. Тому дуже важливим для людини є духовний зір, який дозволяє людині вірно про все судити.

Для людини, яка має фізичний зір, замало його, бо у темряві через брак світла наші очі нам не допоможуть. Для пізнання цього світу замало тільки очей, потрібно ще й світло. Господь дарував людині сонце, місяць, зірки, можливість створювати штучне світло, завдяки яким відбувається наше повноцінне життя.

В духовному житті відбувається те саме. Можна бути людиною розумною, здатною до мислення, аналізу, проте і в такому стані людина є обмеженою і не може повністю оцінити те, що відбувається в її душі, в оточуючому світі. Адже ми не просто даємо оцінку тому, що відбувається, а намагаємося проникнути в зміст, моральність того, що роблять люди. Ми можемо по-різному оцінювати один і той самий вчинок, тому що можуть бути різними мотиви, спонукання для його звершення.

Виявляється, для повноцінного духовного зору нам потрібне ще й духовне світло, тобто Божественна благодать. Без Божественної благодаті людина не здатна повноцінно використовувати весь внутрішній потенціал своїх душевних здатностей і можливостей, за допомогою яких вона відкриває для себе духовний світ, явища, істини та Бога.

Божественна благодать є тим духовним світлом, яке освітлює весь наш духовний шлях, освітлює всю нашу внутрішню духовну діяльність. Отож покладатися на свій розум і здібності, що ми отримали при народженні, не варто, необхідно обов’язково просити в Бога Його дар, через який нам подається духовне світло.

Господь сказав: “Я світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві, але матиме світло життя” (Ін. 8:12). Господь назвав Себе Світлом. Саме у світлі Божественної істини, яку відкрив Господь Іісус Христос, у світлі тієї благодаті, яку Він приніс світові, ми здатні правильно сприймати наше життя, правильно відкривати самого себе. Не кожна людина відкрила, пізнала себе. Не пізнав себе грішник, який не відкрив Бога, не отримав Божественної благодаті. Тільки при допомозі Божественної благодаті ми можемо побачити самих себе, інших людей, зрозуміти, які історичні процеси відбуваються зараз чи відбувалися в минулому, й осягається по-справжньому в усій своїй глибині тільки тоді, коли ми живемо з Богом, коли маємо Божественну благодать.

Євангельське читання цього дня вказує нам нам на проблеми життя, яких у нас дуже багато. Вирішення цих проблем залежить від того, чи бере участь у їх вирішенні Бог. Якщо ми відсторонюємо Бога в нашому житті, то ми представлені самі собі, своїй духовній сліпоті, й при всіх удаваних можливостях, здібностях, дарах можемо йти не туди, куди нам потрібно йти, куди бажав би нас Господь завести. Ми стаємо жертвами своєї омани, тому що живемо без Бога, й до кінця не усвідомлюємо необхідність Його присутності в кожному куточку нашого життя, нашої душі. Тому й життя наше є не таким, яким ми хотіли б його бачити.

Отож, поможи нам, Боже, бути духовно зрячими, а для цього нам необхідно шукати Бога, просити Його Божественного світла, в якому живе все розумне, гідне, велике і яке відкриває шлях до життя вічного”, – побажав усім присутнім Архіпастир.

За Літургією вся спільнота молилася за мир на українській землі; за позбавлення від ворога; за те, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї та втратив домівки; про благословення Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Архіпастир просив у Бога милості українському народу, щоб Господь напоумив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Після відпусту митрополит Феодор привітав вірян зі святом і побажав, щоб Господь благословив усіх миром.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *