Митрополит Антоній (Паканич): Яким експертам сьогодні можна довіряти?

Зараз дуже багато людей, яких називають експертами (або вони самі так себе називають), пишуть про Церкву, розмірковують про собори, автокефалію, церковне право. Кому можна довіряти?

На жаль, сьогодні саме слово «експерт» девальвувалося. За останні кілька років одні й ті самі люди раптом послідовно ставали «знавцями» у галузі епідеміології, вакцинації, геополітики, військової справи, а тепер ще й у питаннях Церкви, не маючи для цього ні теоретичних, ні практичних знань.

Це досить поширене та звичне явище. Але є також група людей, які мають навіть вчені ступені, що обертаються в церковних та навколоцерковних колах, які періодично публікують різні «інсайди» з церковного життя. До них, мабуть, варто було б ставитися серйозніше?

Насправді, як ми неодноразово говорили, до будь-якої отриманої інформації слід ставитися з граничною обережністю, особливо в наш неспокійний час, коли інформаційний простір переповнений брехнею, пропагандою чи відсеб’ятиною.

Щодо розповсюджувачів такої інформації, є один універсальний критерій: перевірка правдою. Якщо нам підносять якогось автора як експерта, то, перш ніж сприймати на віру все їм написане, варто перевірити: а що писав цей «лідер громадської думки» раніше? І якщо виявиться, що колись подана інформація з часом виявлялася хибною, а прогнози цього «фахівця» не збувалися, то очевидно, що перед нами шарлатан чи маніпулятор.

Але це стосується «експертів» у мирських питаннях. З церковними питаннями справа інакша. Адже Церква – це двоскладовий організм, який існує у просторі-часі нашого земного існування і водночас – у вічності, у реаліях Небесних. Підходити до неї з погляду грішних світських категорій – значить, не бачити суті.

І якщо хтось претендує на те, щоб бути церковним експертом, він, як мінімум, повинен сам бути частиною Церкви. І тут шарлатана вирахувати ще простіше: якщо в міркуваннях цього «експерта» є все, що завгодно, але немає Христа, якщо церковне життя він бачить виключно крізь призму національності, мови, геополітики та ін., а не крізь призму духовного життя – перед нами самозванець. І довіряти таким людям, безперечно, не можна.

https://pravlife.org

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *