Богослужіння у День свята прп. Іова Почаївського

28/10 вересня, у День свята обрітення мощей прп. Іова Почаївського,

вшанування прп. Пимена Великого (близько 450), свт. Осії спов., єп. Кордувійського (359), свт. Ліверія спов., папи Римського (366), прп. Пимена Палестинського (близько 602), мц. Анфіси, прп. Савви, прпп. сщмч. Кукші та Пимена посника, Печерських, у Ближніх печерах (після 1114), сщмч. Михаїла пресвітера і з ним 28-ми мучеників (1918); сщмч. Стефана пресвітера і з ним 18-ти мучеників (1918); сщмч. Павла ієрея (1918); сщмчч. Іоанна, Іоанна пресвітерів і прмч. Мефодія (1937); сщмч. Олександра пресвітера (1939); сщмч. Володимира пресвітера (1940); св. Димитрія спов., пресвітера (1952)  у кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського відбулося святкове Богослужіння. Божественну літургію очолив клірик кафедрального собору протоієрей Андрій Сосюк, йому співслужили клірики кафедрального собору.

Святкове Євангельське читання складалося з наступних зачал: 2 Кор., 192 зач., XI, 5-21. Мк., 15 зач., IV, 1-9. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 10 зач., IV, 25 – V, 12.
Під час Літургії всі присутні молилися за збереження церковної єдності, мир на українській землі, позбавлення від ворога, за властей і воїнство; за те, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї та втратив домівки, а також, щоб дарував благословення Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним.
Цього дня зі словом проповіді до вірян звернувся клірик кафедрального собору протоієрей Андрій Сосюк. Він розповів про історію життя Прподобного, зазначивши, що Святий прожив 100 років, і період його життя припав на важкі для Церкви часи, коли католики та уніати намагалися духовно підкорити український народ. “Не те є важливим, в які роки ми живемо, а важливим є те, як ми живемо, – повчав проповідник. – Ми всі живемо в особливі часи, і Господь посилає кожному з нас свої випробування та труднощі для того, щоб ми змогли проявити себе. Адже все, що відбувається в нашому житті – це можливість випробувати себе.
Саме труднощі показують людині, якого вона духу, чим вона живе, до чого прагне. І теперішні події даються нам для того, щоб ми показали, якого ми духу, скільки в нас мудрості, любові, надії, віри в Бога, щоб ми не піддавалися спокусам сьогодення: злоби, ненависті й т. п. Ми, православні, маємо показувати все чисте, духовне, благодатне.
Дивлячись на преподобного Іова Почаївського, ми повинні надихатися його прикладом. У ті часи православним було дуже важко зберегти свою ідентичність, але Православ`я вистояло. І завжди Свята Церква чи з нами, чи без нас вистоїть. Тому будемо надихатися прикладом преподобного Іова, який у 12 років став монахом: його вірою, аскетизмом, молитовністю, любов`ю, повною відданістю Богові. Порівняємо з ним себе, які приходять декілька разів до Церкви на Пасху та посповідатися, і розповідаємо потім, що ми – віруючі люди.
Отож, будемо просити преподобного Іова, щоб за його молитвами Господь дав нам любов, силу, мужність перенести всі негаразди й зміцніти у вірі та виконати основне завдання нашого життя – спасти свої безсмертні душі”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *