Богослужіння Радониці

20/3 травня Православна Церква, на девятий день після Великодня, Православна Церква відзначає особливий день спомину покійних – Радоницю.

У кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського митрополит Феодор у співслужінні кліриків собору звершив заупокійну Божественну літургію та Пасхальну панахиду.

Зі словом проповіді до присутніх вірян звернувся клірик кафедрального собору ієрей Феодор Кулініч. Він розповів про те, чому цей день називається Радоницею. Процитувавши свт.  Амвросія Медіоланського, священник зауважив, що після торжества Пасхи древні християни йшли до могил мучеників, сповіщаючи їм радість про воскреслого Спасителя. “А Іоанн Златоустий ще у IV ст. казав,  – процитував ієрей Феодор, – що похвально й благочесно ділитися Пасхальною радістю з тими людьми, які завершили своє земне життя.  Проте для християнина завершення земного життя є початком життя вічного. Апостол Павло каже: “Християнин чи живе, чи вмирає, – він завжди Господній”.

Віра у Воскреслого Христа відганяє страх,  християнин не повинен панічно боятися смерті, тому що смерть – це тимчасове явище. Смерть для християнина – це початок життя вічного. Прп. Симеон Новий Богослов казав, що християнин так має чекати смерть, як наречений наречену.

Після смерті людині вготована зустріч із Христом. Страх смерті відганяє від нас Іісус Христос. Господь пройшов цим шляхом і засвідчив, що смерть не страшна, бо Він “смертею смерть подолав і тим, що у гробах, живот дарував”.

Також священник додав до проповіді декілька прикладів зустрічі смерті православними подвижниками благочестя, які з нетерпінням чекали зустрічі з Христом.

Силу не боятися смерті дає нам Господь Іісус Христос. Тому ми повинні щиро вірити в Бога, любити Його, спілкуватися з Ним, переживати присутність Божу у своєму житті, особливо в Таїнствах Церковних. Отже життя християнина повинно свідчити, що він живе з Богом, не боїться нічого крім Бога, але й кончина християнина повінна свідчити про його відданість Богу. Тобто християнин повинен памятати, що чи живе, чи помирає – він завжди з Богом”.

 

Після завершення Богослужінь у храмах, священники міста разом із вірянами зібралися на міському кладовищі біля церкви Воскресіння Христового для того, щоб розділити пасхальну радість із померлими християнами. Після загальної Панахиди, що звершувалася Пасхальним чином, настоятель храму на честь Покрови Божої Матері протоієрей Віктор Гаджула звернувся зі словом проповіді до вірян, відзначивши, що саме благодатна Пасхальна радість допомагає нам долати наші скорботи, біди й страхи.

Після завершення Панахиди віряни мали молижливість разом із священниками помолилися на гробах кожного із своїх близьких.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *