Антипасха. Неділя 2-га після Пасхи. Апостола Фоми

18/1 травня, в Неділю 2-гу після Пасхи, Православна Церква вшановує пам`ять апостола Фоми, прп. Іоанна, учня прп. Григорія Декаполита (820–850), мчч. Віктора, Зотика, Зінона, Акиндина та Северіана (303, свт. Косми спов., єп. Халкідонського, та прп. Авксентія (815–820), мч. Іоанна Нового з Яніни (1526), сщмч. Віссаріона пресвітера (1918), прмц. Тамари ігумені (1942), Максимівської ікони Божої Матері (1299).

Високопреосвященніший митрополит Феодор у співслужінні кліриків собору цього дня звершив Божественну літургію у кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського.

Після Євангельського читання (Діян., 14 зач., V, 12-20. Ін., 65 зач., ХХ, 19-31) митрополит Феодор розповів присутнім про Євангельську подію з`явлення Христа Спасителя апостолу Фомі. “Апостол визнав Його як свого Спасителя, який витягнув його з безодні сумнівів, відновив у ньому віру”, – зауважив митрополит. – Господь неодноразово з`являвся Своїм учням перед тим, як послати їх на проповідь. Апостол Фома проповідував язичникам Індії. Господь неодноразово з`являвся Своїм учням для того, щоб переконати їх в дійсності Свого воскресіння, щоб саме Воскресіння не могло підпасти ніякому сумніву. Господь переконує всіх, що Він не видіння, не примара, а для цього не тільки з`являється, але й дозволяє Себе торкатися та їсть із учнями. Це все мало ствердити учнів у вірі, вони мали бути готовими до будь-яких випробувань, навіть померти за Господа.

Проте Господь сказав апостолу Фомі: “Ти побачив і повірив, але блаженні ті, хто не бачив і повірив”, бо ці люди мають більш глибоке відчуття Господа. Прикладом такої віри є, перш за все, апостол Іоанн Богослов, який після звістки жінок-мироносиць разом із апостолом Петром пішов до горбу Господнього, але на відміну від Петра, не увійшов, не побачивши Господа, а осяяний Божественним світлом, повірив  у Його воскресіння. Стоячи біля розп`яття на Голгофі, апостол Іоанн пізнав, що жертовна любов не помирає.

Є два шляхи Богопізнання: теоретичий (раціональний), коли люди збирають факти, аналізують їх, знаходять логічні звязки; а другий – через споглядання, глибоке інтуїтивне прозріння люди пізнають істину, не потребуючи ніяких доказів.  Іоанн Богослов був таким проникливим споглядачем Божественних істин.

Церква каже, що той, хто не співстраждав Спасителю на Страстній седмиці, тому й Пасха не відкривається у всій повноті. Адже Пасха приходить після Страстної седмиці. Святі Отці кажуть, що до духовного відродження, оновлення душа приходить через Голгофу. Кожна людина має свої труднощі, випробування, скорботи, сумніви. Але, якщо вона долає їх, то відкриває Бога, Який веде її, надихає на правильні вчинки, через яки людина вдосконалюється й отримує доступ до вічного життя.

Внутрішній досвід є дуже важливим. Його людина отримує через виконання Божественних заповідей. Можна мати теоретичні знання, але без внутрішнього досвіду ця теорія може в одну мить розлетітися на друзки. Для міцності людина повинна отримати Божественну благодать. Благодать зміцнює віру, відкриває те, що не доступне для пізнання розумом. Коли людина живе за заповідями, тоді вона отримує досвід спілкування, співпереживання Бога.

Тому ми напоумлюємося прикладами життя апостолів, спостерігаємо їх  віднайдення віри. І їхні сумніви показують нам, що вони не були людьми легковірними, несерйозними – вони розуміли велич істини воскресіння.

Для християнина дуже важливим є набуття духовного досвіду, без якого можна втратити віру, навіть за умови відвідування храму. Потрібно, щоб наші чітки уяви про Господа зміцнювалися духовним досвідом, який нам дає виконання Божественних заповідей. Тоді нам сприяє благодать Божа, і багато істин нам відкриваються, і ми в них переконуємся вже не раціонально, а шляхом внутрішнього розуміння істини.

Поможи, Боже, щоб така віра була й у нас. Тому блаженні ті, хто не бачив, а увірував. Для людини відкривається реально інший спосіб пізнання, більш глибокий і грунтовний, пізнання тих істин, які Господь відкриває світу. Будемо не тільки теоретично пізнавати християнство, але й засвоювати його своїм життям, наслідуючи угодників Божих, які відкрили нам багато шляхів до Боговгодництва, розуміння волі Божої та виконання її. Будемо добрими послідовниками апостолів, які здійснили жертовний подвиг заради відкриття світу істини про страждання та воскресіння Господа нашого Іісуса Христа, – завершив недільну проповідь Архіпастир.

На сугубій єктенії піднесли прохання про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, про наших воїнів, про те, щоб Господь зглянувся на український народ і зберіг тих, хто у відчаї та втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

Після завершення Богослужіння митрополит Феодор привітав причасників із прийняттям Тіла й Крові Христових, а всіх присутніх – зі святом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *