Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього

Слід зазначити, що вираз “Винесення Древ Хреста» не має в собі нічого таємничого чи незвичайного, а вказує на хресний хід, що в цей день звершується в кожному храмі.

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Через хвороби, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і для боротьби з хворобами. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої Церкви (на честь Святої Софії-Премудрості Божої). З цього дня і далі, до Успіння Пресвятої Богородиці, відправляючи літії у всьому місті, виносили його потім до народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста».

У Руській Православній Церкві це свято з’єдналося зі спогадом Хрещення Русі в 988 році. Згадка про день Хрещення Русі збереглася в хронографі XVI століття: «Крестися князь великий Володимир Киевский и вся Русь – Август I».

В «Сказании действенных чинов святыя соборныя и апостольския великия церкви Успения», складеному в 1627 році за наказом Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: «А на происхождение в день Честного Креста бывает ход освящения ради водного и просвещения ради людского, по всем градам и весем».

У цей же день встановлено свято Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці на честь перемоги в 1164 році великого князя Андрія Боголюбського над поволзькими болгарами, а також на честь перемоги грецького імператора Михайла над сарацинами (мусульманами).

За прийнятим в Православній Церкві чином в цей день здійснюється поклоніння Хресту (по чину Хрестопоклонного тижня Великого посту) і мале освячення води. Разом з освяченням води освячується також мед нового збору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *