Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа

Наближалося свято єврейської П’ятидесятниці. Учні Господа Іісуса Христа повернулися з Галілеї в Єрусалим. Упродовж цього часу Господь не був постійно зі Своїми учнями, а тільки іноді з’являвся їм. У сороковий день після воскресіння Спасителя всі разом із Пречистою Матір’ю Пресвятою Богородицею, без сумніву, за попередньою настановою Господа зібралися в одному домі. Господь Іісус Христос востаннє з’явився їм і розмовляв з улюбленими учнями Своїми говорячи: «Так написано, і так належало постраждати Христу і воскреснути із мертвих у третій день; і проповіданим має бути в ім’я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народах, починаючи з Єрусалиму. Ви ж – свідки цього. Йдіть у світ і проповідуйте Євангеліє (вчення Христа) всій тварі. Хто буде вірити та охреститься, спасеться; а хто не буде вірити, осудиться…» (Мк., 16, 15-16)

Потім Спаситель сказав учням, що незабаром пошле до них Утішителя – Святого Духа. А до того часу повелів їм залишатися в Єрусалимі. Він пообіцяв учням хрестити їх Духом Святим.

Наставляючи учнів, Господь повів їх з міста у бік Віфанії, на гору Єлеонську. На ту саму гору, що віддалялася на одну версту від Єрусалиму потоком Кедрським і долиною Іосафатовою.

Карта Єрусалиму
Єрусалим. Єлеонська (маслична) гора

Сюди йшов вітхозавітний цар Давид, оплакуючи повсталого на нього сина Авессалома. Сюди перед Своїми стражданнями з душею скорбною, навіть до смерті, з невеликим числом учнів-апостолів йде Божественний нащадок Давида – Іісус Христос, оплакуючи відпадіння первістка Божого – народу Ізраїлю. Передбачаючи у своїх созерцаннях, що Єлеон буде улюбеним місцем Спасителя, пророки біля підніжжя гори (на південному заході від потоку Кедрського) вибирали місця для своїх захоронень.

Стародавні гробниці біля підніжжя Єлеонської гори

Вони бажали, щоб хоч їхні останки зустріли надію та втіху Ізраїля – Господа Іісуса Христа. На цій горі Господь відкривав небесні таємниці Своїм учням, там Він оплакував майбутню загибель Єрусалиму (Мф. 23, 37-38), там він навчив вірних молитві «Отче наш…», там Господь пророкував про кончину світу та Своє друге пришестя.

Єлеонська гора. Вид на Єрусалим

Сюди веде Господь Своїх зраділих улюблених учнів. Вони, все ще не звільнені від думок про земне царювання Іісуса Христа, запитують Його: «Чи не у цей час, Господи, відновляєш Ти царство Ізраїлю? Господь відповідає їм: «Не ваша справа знати часи та строки, що Отець поклав у Своїй владі, та ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Мені свідками у Єрусалимі і у всій Іудеї та Самарії і навіть до краю землі» (Діян. 1, 6-8).

Зійшовши на вершину гори Єлеонської, Господь підняв руки Свої та почав благословляти учнів.

І саме тоді, коли благословляв їх, почав віддалятися від них і здійматися від землі на небо, поки світла хмарина зовсім не заступила Божественного Вчителя від очей улюблених Його учнів.

Господь вознісся на небеса і сів праворуч Бога Отця Свого, тобто Його людська душа і тіло прийняли таку ж славу нероздільно з Його Божеством, яка завжди перебуває в єднанні з Богом Отцем і Святим Духом.

Учні вклонилися Господу, Який вознісся, і довго стояли зі страхом та подивом дивлячись на небо услід Йому.

Тоді перед ними з’явилися два ангела у світлому одязі і сказали їм: «Мужі галілейські! Що ви стоїте та дивитеся на небо? Цей Іісус, Який вознісся від вас небо, знову прийде (на землю) так само (тобто у плоті людській), як ви бачили Його восходящим на небо».

Святі апостоли, втішені словами небесних вісників, повернулися в Єрусалим з великою радістю, і перебували постійно в молитвах і славослов’ї Бога, очікуючи обіцяного Утішителя, Святого Духа (Діян. 1, 8-14).

Вознесіння Господа на небо у піснеспівах свята Свята Церква називає «исполнением смотрения еже о нас», тобто останнім Його діянням у справі нашого спасіння, через яке земне поєдналося з небесним. Це означає, що Своїм вознесінням на небо Господь відкрив всім нам вхід до раю, Сам представ предтечею за нас перед Отцем Небесним і явив Йому у Своїй Особі нову людину (Євр. 6, 20; 9,24), сподобив прославлене єство наше честі вищої від честі херувимів і серафимів – яке перебуває з ним праворуч від Свого Отця.

«Цього дня, – говорить блаженний Августин, – засяяв для нас святий і торжественний день вознесіння Господа нашого Іісуса Христа. Будемо радіти та веселитися в цей день… Воскресіння Господа – наша надія. Його вознесіння – наше прославлення. Земне тіло взяте на небеса, кістки, нещодавно закриті у тісному гробі, вознесені сонмом ангелів. Смертна природа пересаджена у надра безсмертя… Господь і Спаситель наш Іісус Христос, коли вознісся, взяв з Собою те, що придбав» (Слово 177). «Сьогодні, – за словами святителя Іоанна Златоустого, – рід людський повністю примирений з Богом… і ми, які недостойні жити на землі, вознесені на небо… і єство людське, якому херувим забороняв вхід до раю, вознесено тепер вище всякого херувима».

«Я йду приготувати місце вам, – казав Сам Господь учням Своїм, пророкуючи їм про Своє вознесіння на небо, – і коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я» (Ін. 14,23).

День Вознесіння Господнього, починаючи з апостольських часів, – день благоговійного, урочистого святкування. Він є для всіх нас невичерпним джерелом радості та втіхи. Для нас вознесінням Христовим відкритим стало небо та приготовлені там Господом райські обителі. Сам Він завжди опікується нами, щоб «завжди спасати тих, хто приходить через Нього до Бога» (Євр. 7,25).

Нам тільки потрібно завжди пам’ятати, що «істинне життя наше – на небесах з Христом» (Флп. 3, 20), що земне життя – тільки підготовка до майбутнього небесного, що після Свого вознесіння на небо, Господь Іісус Христос, за Своєю обіцянкою, невидимо завжди знаходиться на землі серед віруючих у Нього. І Він знову прийде на землю видимо, для того, щоб судити живих і мертвих, які в той час воскреснуть. Після цього настане життя майбутнього віку, тобто інше, вічне життя, яке для істинно віруючих благочестивих людей буде блаженним і радісним, а для невіруючих і грішників – скорботним і безнадійним.

«Вознесыйся во славе, Христе Боже наш, помилуй нас!»

Каплиця Вознесіння, всередині неї камінь з відбитком стопи Господа Іісуса Христа
Камінь з відбитком стопи Господа Іісуса Христа

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *