Дяченко О.Б. Сила Богоявленської води

19 січня християни Православної Церкви відзначають свято Хрещення Господнє в Іордані, або Богоявлення, тому що на річці Йордан відбулося явлення Триєдиного Бога людям. Бог Отець явив Себе в голосі, Бог Син людською природою приймав хрещення у водах Йордану, а Бог Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Господа Іісуса Христа в момент хрещення. В народі це свято ще називають Водохреща.

У свято Різдва Христового освячується земля, а у свято Хрещення Господня – усі води світу: океани, моря, ріки, джерела. Коли Господь створював воду, Дух Божий «витав над водою» (Буття 1, 2), наповнюючи воду Своєю животворящою енергією. Але коли гріх людський примножився на землі, вода життя стала водою смерті й у водах великого потопу загинуло древнє людство.

Перед пришестям Христа на землю, Іоанн Предтеча охрещував людей у водах Йордану після того, як вони сповідували свої гріхи. Занурення у воду – символ смерті гріха, а вихід із води – символ духовного оновлення. Іісус Христос прийшов до Йордану не для очищення від гріха, а для того, щоб освятити ці води та наповнити їх життям. І вода стала джерелом життя, адже Сам Бог Своєю людською плоттю увійшов у неї і наповнив її Своєю благодаттю. І коли на свято Водохреща ми освячуємо воду, то таким чином засвідчуємо велику істину про усюдисущу та спасительну присутність Божественної енергії у фізичній природі нашого світу.

У день свята Богоявлення відбувається Чин великого водосвяття. Святий Іоанн Златоуст зазначав: «У це свято всі, почерпнувши воду, приносять її у дім і зберігають увесь рік, так як сьогодні освячені води; і відбувається зриме знамення: ця вода за своєю природою не псується з плином часу, але, почерпнута сьогодні, вона цілий рік, а часто два і три роки залишається неушкодженою і свіжою, і після такого тривалого часу не поступається водам, тільки що взятим із джерел» (Тіпікон. Т. 1., С. 192). Цей факт вражає, адже звичайна вода, набрана в посудину, стає несвіжою вже за 2-3 дні, а Йорданська – не псується роками. Вчені, досліджуючи цей феномен, проводили багато експериментів. Українські науковці вивчали цілющі можливості Богоявленської води впродовж шести років: за допомогою спеціальної електропунктурної діагностики досліджували її дію на людський організм. Вчені підтверджують: вода, набрана 19 січня, має унікальний вплив на людський організм; у піддослідних, які її випивали, зміцнювався імунітет, підвищувалася біологічна активність організму, зменшувалися, або й узагалі зникали запальні процеси, спостерігався позитивний вплив на усі системи організму. Найбільша сила благотворної дії на організм спостерігалася приблизно за годину після того, як випивали святу воду.

Отже, терапевтичні властивості Йорданської води доведені й науково.

Директор інституту екології людини, доктор фізико-математичних наук, професор Михайло Курик упродовж 11 років досліджує зміни у структурі води у ніч з 18 на 19 січня. Він наголошує на тому, що вода — найбільший накопичувач енергії на землі. Її структура та питома провідність неймовірно змінюються під час молитви − освячення. У день Богоявлення за своєю структурою вона максимально наближена до внутріклітинної води людського організму, а значить, володіє корисними та цілющими властивостями. Завдяки сильній енергетиці здатна омолоджувати організм, позбавляти різноманітних недуг. Ці властивості притаманні будь-якій воді на Землі, набраній 19 січня до обіду. Те, що Йорданська вода, яка зберігається упродовж 11 років у 25 посудинах, не зіпсувалася й не втратила приємного смаку, – справжнє диво.

Богоявленська вода в церковному Уставі називається «великою святинею». До неї маємо ставитися з благоговінням та вірою. Зберігати цю воду найкраще біля ікон. Вживати її прийнято натщесерце; не бажано пити святу воду безпосередньо із посудини, в якій вона знаходиться. Йорданською водою християни з молитвою помазуються, окроплюються себе, оселю, землю, городину, їжу. Вона має силу освячувати людину, лікувати її тілесні недуги, хвороби, благотворно впливає на душевне здоров’я, допомагає у боротьбі з пристрастями.

У Київській Русі існував навіть чин Причастя Богоявленською водою, що здійснювався за порадою священика, а у візантійських дисциплінарних правилах пити святу воду дозволялося тим, хто із канонічних причин був відлучений від Таїнства Євхаристії. Але це ні в якому випадку не означало, що святу воду сприймали як замінник Причастя.

Святі отці використовували Йорданську воду як ліки для душі та тіла. Преподобний Серафим Саровський після сповіді вірян завжди давав їм випити Богоявленської води. Преподобний Амвросій Оптинський смертельно хворому надіслав пляшку зі святою водою — і невиліковна хвороба на подив лікарів відійшла. Ієросхімонах Серафим Вирецький завжди радив окроплювати продукти та їжу Йорданською водою, яка, за його словами, «сама все освячує». Угодник Божий завжди благословляв хворого приймати столову ложку святої води щогодини.

Хай Йорданська вода дарує Вашій душі оновлення, очищення, здоров’я й Божу благодать!

Церковний батьківський комітет, О.Б. Дяченко

Література:

  1. Митрополит Иларион (Алфеев). Православие: в 2 т. – Т. 2. – 3-е изд. – М., 2010. – С. 465-472, 775-781.
  2. Православная энциклопедия. – Т. – С. 250-251 (М.С. Желтов, А.Ю. Никифорова).
  3. Святейший Патриарх Кирилл. Слово пастыря. – К., 2009. – С.112-116.
  4. Тайна Православия / Составитель – В. Кремень. – М.: Родное слово, 2008. – С. 262-264.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *