Свято Трьох вселенських святителів

12.02.2018 року відбулось святкове Богослужіння на честь трьох великих святих і вселенських учителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого. Митрополиту Феодору у цей святковий день співслужили усі клірики кафедрального собору. Під час Божественної літургії була піднесена молитва за мир і спокій у державі.

Зі словом проповіді до пастви звернувся ключар собору протоієрей Тарасій Забудько. Він підкреслив особливе значення цих великих святих для Церкви Христової, коротко торкнувся історії їхнього життя, але основну увагу священик звернув на культивування святості у сім’ях, в яких виростали ці святі мужі. Протоієрей Тарасій розповів про те, що у сім’ї, до якої належав святитель Василій Великий, було десять дітей, п’ять з яких були причислені до лику святих. Їхня мати Ємілія, батько Василій, бабка Макрина – всі вони також вшановуються Церквою як святі. Сім’я Григорія Богослова також була уславлена його святою матір’ю Ноною, батько святого Григорія, переконаний святістю життя жінки, з язичника став християнином, а в подальшому – благочестивим єпископом містечка Назіанз. Святий Іоанн Златоустий у молодих роках втратив батька, але його благочестива красуня-мати, яка своєю стійкістю у вірі та подружньою вірністю вражала навіть язичницьких філософів, дала вірне виховання своєму сину, і потім він був прославлений Церквою як один із Її величних стовпів. Проповідник назвав свято Трьох святителів ще сімейним святом, тому що воно й зараз навчає сучасних батьків, як виховувати своїх дітей у вірі та любові до Господа, щоб вони змогли наслідувати Царство Небесне.

Після Божественної літургії був відслужений Чин славлення Трьох святителів. Архієпископ Феодор ще раз привітав усіх присутніх зі святом Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого, зауваживши, що ці святі своїм життям показали, що одні мирські знання недостатні людині для знайдення шляху спасіння, вони повинні бути освячені духовним досвідом благодаті. Саме духовний досвід є вищим знанням людини, її мудрістю. “Для чого необхідно вчитися – щоб отримати знання, для чого отримувати знання – щоб бути мудрим”, – процитував Архіпастир відомий афоризм. Мудрість – це вірні засоби, що використовує людина для досягнення вірної мети. Найвища ступінь цього сходження – розуміння сенсу добра, розкриття досконалості – того, до чого кликав людину Бог. І коли людина стверджується у розумінні того, що всі її досягнення пов’язані з присутністю Бога у її душі, тоді Бог щедро обдаровує і підтримує її й наставляє на шлях вічності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *