Свято П’ятидесятниці – День Святої Трійці

Настав десятий день після вознесіння Господа Іісуса Христа – п’ятдесятий після славного Воскресіння Господнього. Євреї відзначали тоді велике свято – П’ятидесятницю (Шавуот – “свято тижнів”). Це свято одночасно відзначалося як свято “Десяти заповідей” чи “Дарування закону” єврейському народу та день збору врожаю пшениці.

Іудейська Пасха (Песах) була встановлена на спомин звільнення ізраїльського народу з єгипетського рабства. А п’ятидесятий день від дня виходу ізраїльтян із Єгипту був днем, коли євреї в пустелі біля гори Сінай отримали через Мойсея від Бога Закон.

Цей день євреї згадували і святкували з великим торжеством декілька днів. Не тільки з Іудейської землі, але з усіх країн, де проживали євреї у розсіянні, сходилися вони в Єрусалим і приносили біля храму жертви Богу. У домівках та синагогах в дні цього свята вони читали Десять заповідей та книгу “Руф” (про жінку, яка під час голоду в країні не покинула її, а стала подібно Аврааму для євреїв символом милосердної людини; її правнуком став цар Давид). Свято П’ятидесятниці в Єрусалимі було завжди дуже людним.

Саме в ті дні всі апостоли разом із Божою Матір’ю та іншими учнями Христа у духовній єдності знаходилися в одній із домівок Єрусалиму. Була дев’ята година ранку. Раптом почувся шум із неба, як від сильного вітру, що наповнив увесь дім. З’явилися ніби вогняні язики, що зупинилися по одному на кожному з присутніх – над ними всіма здійснилося таїнство хрещення Духом Святим, як і обіцяв Своїм учням Спаситель (Ін. 14, 15-17; 25-26; Ін. 15, 26). Всі сповнились Святого Духа та почали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Дух Святий, як обіцяв Спаситель, зійшов на апостолів у вигляді вогняних язиків.

Сходження Духа Святого у вигляді вогняних язиків було знаком того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді всім народам вчення Христа, а також за словами святителя Григорія Палами: “Щоб показати, що Він споріднений Слову Божому; тому що немає нічого ріднішого для слова ніж язик”. Сходження у вигляді вогню знаменувало собою здатність очищувати, спалювати гріхи та освячувати, зігрівати душі. Святитель Григорій повчає: “Не тільки з причини єдиної сутності Духа з Отцем і Сином, – тому що Бог наш є вогонь, і вогонь, Який пожирає беззаконня, – але також з причини сугубої дії апостольської проповіді: тому що вона повинна благодатствувати та карати; як вогонь просвітлює та обпікає, так і слово вчення про Христа – просвітлює тих, хто слухає, а затятих противників віддає вогню та вічним мукам”.

Почувши сильний шум повітря та апостолів, які говорили різними мовами, – великий натовп людей зібрався біля їхнього дому. Ті, хто уважно дослухалися до апостольської проповіді, дивувалися та не могли пояснити, як апостоли – прості невчені галілейські рибалки, розмовляють різними мовами та ще й про великі діяння Божі: Боговтілення та спасіння. Інші менш уважні, любителі тільки великих народних зібрань, не дослухаючись до апостольської проповіді, підсміювалися над ними говорячи: “Вони напилися вина і не знають самі, що кажуть”.

Коли апостоли почули про нерозуміння одних та глузування інших, тоді апостол Петро звернувся до народу: “Мужі іудейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай це буде вам відоме, – прислухайтеся до моїх слів! Вони не п’яні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня. Але це те, про що сповістив пророк Іоіль”( Діян. 2, 14-36). І нагадав усім пророчество (Іоіл. 2, 28), що Іісус Христос, Якого розіп’яли іудеї, воскрес, вознісся на небо та послав їм Святого Духа. Закінчуючи проповідь про Іісуса Христа, апостол Петро сказав: “Тому твердо знай, весь дім Ізраїлю, що Бог зробив Господом, і Христом Цього Іісуса, Якого ви розіп’яли” (Діян. 2, 36). Проповідь Петра так сильно подіяла на слухачів, що багато з них повірили в Іісуса Христа. Вони запитували Петра та інших апостолів: “Що нам робити, мужі-брати?” (Діян. 2, 37). Апостол Петро відповів їм: “Покайтеся та охрестіться в ім’я Іісуса Христа для прощення гріхів, – і отримаєте дар Святого Духа!” (Діян. 2, 38).

Ті, хто повірили, охоче прийняли хрещення. Таких в цей день було біля трьох тисяч людей.

З дня сходження Святого Духа віра християнська з Божою допомогою стала швидко поширюватися. Кількість віруючих у Господа Іісуса Христа кожен день збільшувалася. Навчені Святим Духом, апостоли сміливо проповідували всім про Господа Іісуса Христа, Сина Божого. Господь допомагав їм великими численними чудесами.

Для здійснення таїнств і проповідування вчення християнського, апостоли через рукоположення поставляли єпископів, пресвітерів та дияконів. І як світильник, від якого запалюють інші, не зменшує світла, а передає його таким самим, так через рукоположення апостолами їхніх наступників, а через тих – інших Благодать Святого Духа не змінюється, не зменшується в віках, а просвітлює та наповнює всіх, хто довіряє себе Святій Церкві.

Так почало влаштовуватися на землі Царство Боже – Свята Церква Христа. Цей день став Днем народження Церкви Христової та днем народження кожного християнина. Бо хто такий християнин? – Той, хто має Дух Христа. Хто Духа Христа не має – той і не Його (Рим. 8, 9).

В цей день завершилася вся тайна нашого спасіння. Від апостолів, через наступників їхнього служіння в Церкві, отримали і ми дари Святого Духа. Сходженням на апостолів Святого Духа почалося нове благодатне життя в Церкві Христовій, в Якій роздаються віруючим у Христа дари для спасіння. Святитель Іустин (Попович) пише: “В День Святої П’ятидесятниці Церква наповнилась усіма Божественними силами Згори (Лк. 24, 49; Діян. 1, 8): силами творити різноманітні чудеса, перемагати різного роду гріхи, знищувати будь-які прояви смерті, обеззброювати бісів, творити все, що слугує людям до спасіння, до освячення, до преображення, до єднання з Христом, до обоження людини… Церква є, власне, безперервна П’ятидесятниця та непрестанний День Святого Духа (Діян. 10, 44-48; 11, 15-16; 8-9;19, 6)… Всі Божественні сили безперервно діють Духом Святим у Боголюдському Тілі Церкви, здійснюючи у часі та просторі нове, Боголюдське життя на землі… Цей день став кінцевим святом, тому що він роз’яснив нам всі свята, всі події з життя Спасителя: Різдво, Богоявлення, Благовіщення, Преображення, Страждання, Воскресіння, Вознесіння. Для чого все це? – Для заснування Церкви і для спасіння світу в ній через засвоєння Христу, богоолюднення, одухотворення, обоження, отроїчення”.

Господь Бог дарував Своїй новозавітній Церкві Животворящого Духа в той самий день, коли був даний Закон для Церкви Старозавітної. Це вказувало на те, що на заміну старому Закону приходить новий, що старий закон вже не достатній для спасіння, а потрібен новий, дарований Церкві Господом нашим Іісусом Христом. Дух Святий устами апостолів і їхніх наступників буде зберігати його в Церкві Христовій до кінця віку.

День Святої П’ятидесятниці називають ще днем Святої Трійці, тому що в цей день розкрилася світу дія всієї Пресвятої Трійці. Люди навчилися поклонятися та прославляти три лиця єдиного Божества: Отця і Сина і Святого Духа.

Свята Православна Церква в цей день одразу після Літургії звершує Вечірню, під час якої читаються особливі молитви Василія Великого на день П’ятидесятниці. Приклоняючи коліна тіла та душі, усі моляться про те, щоб Господь послав живим благодать Святого Духа, а православним померлим – спасіння.

В цей день загальноприйнятим є прикрашати храми та свої домівки зеленню та квітами, що є сповідуванням життєдайної сили Царя Небесного – животворящого Святого Духа.

“Царю Небесный, Утешетелю, Душе Истины, Иже везде Сый и вся исполняяй, Сокровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякия скверны, и спаси, Блаже, души наша”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *