Свято Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Пріснодіви Марії

25/7 квітня Православна Церква святкує Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Пріснодіви Марії.

Святкове Богослужіння Благовіщенню у кафедральному соборі на честь святого благовірного князя Олександра Невського очолив митрополит Кам`янець-Подільський і Городоцький Феодор, йому співслужили клірики собору.

Слово на зустріч Архієрея  виголосив ключар кафедрального собору протоієрей Тарасій Забудько:

Після Євангельського читання митрополит Феодор звернувся з повчанням до пастви. На початку він зауважив, що тематика цього свята є дуже глибокою та багатою богословським змістом. “Світ чекав на Діву, завдяки Якій мав втілитися Син Божий, – розпочав  проповідь Архієрей. – Пройшло більше 5500 років перш, ніж з`явилася ця Діва. Вона стала кивотом, вмістилищем, Матір`ю Сина Божого.

Син Божий зійшов задля того, щоб, з`єднавшись із людським єством раз і назавжди, ніколи не покидати його. Син Божий приймає у Свою іпостась людську природу: не зливаючись із нею, не розчиняючись у ній, як про це вчили єритики.

Божественна й людська природа в Боголюдині залишаються окремо, вони повноцінні, але знаходяться в одній особі. Звичайно, поєднання такої складної іпостасі немає у світі –  це єдиний випадок, коли Бог прийняв людську природу.

Але ці природи діють не самі по собі, а через одну особу. І ця реальність відкрилася людству.

Отже, для того, щоб звершилася ця таїна, Господь посилає архангела Гавриїла у Назарет до Пречистої Діви приблизно через три місяці згодом, після того, як Вона покинула Єрусалимський храм.

Архангел благовістить Діві таємницю про втілення від Неї Сина Божого. Від такого незвичного привітання Діва, яка дала на той час незвичну обітницю зберегти Своє дівство, – знітилася. Але після роз`яснення Архангелом Божої волі Вона погодилася та відповіла: “Нехай буде по слову твоєму, я раба Господня”.

Свята Церква вчить, що всі праведники, праотці, доля яких залежала від слів Діви, чекали на Її відповідь-згоду, тому що до пришестя у світ Спасителя всі люди йшли в пекло (не було жодної людини, яка б поживши, не сотворила якогось гріха). Вони чекали Того, хто виведе їх звідти – Господа Іісуса Христа.

Від віповіді Діви Марії залежала подальша доля людства, звільнення його від прокляття, вічної смерті та пекла.

У момент цієї згоди відбулося зачаття, коли невидимо Божественною силою Господь сотворив Богодитя Христа в утробі Пречистої Діви. Богонемовля не проходило ті етапи внутрішньоутробного розвитку, які проходить звичайна людина, Він через досконалість Своєї людської природи вже був Боголюдиною, хоч і розвивався поступово відповідно до терміну, що властивий для всіх людей.

Христос зачався як Новий Адам. Проте цей Новий Адам був безгрішний, хоча в усьому іншому Він був подібний до вітхого Адама. Син Божий приймає природу Адама після гріхопадіння для того, щоб її вилікувати, викупити; щоб Новий Адам став родоначальником для всього людства.

І це духовне народження для людей відбувається через таїнство Хрещення, коли ми усвояємося Богові, через таїнство Святого Причастя стаємо одним тілом із Христом-Спасителем і, таким чином, наша природа одержує прощення первородного гріха, а з ним знімається прокляття і всі ті наслідки, які прокляття притягнуло на людський рід.

Людина одержує завдаток безсмертя, силу воскреснути й жити з Богом. Тому те, що відбулося в момент Благовіщення, мало дуже велике значення для життя всього світу й для кожного з нас зокрема.

Пречисті Кров і Тіло Господа нашого Іісуса Христа ми маємо завдяки тому, що Пречиста Діва дала згоду на звершення таїни Боговтілення. Через Божу Матір ми маємо доступ до таїнства Причастя, через яке ми відновлюємося: оновлюється наша гріховна людська природа і поєднується з Божественною природою Господа Іісуса Христа.

Люди всього світу через таїнство Причастя стають братами та сестрами Господа Іісуса Христа, Його духовними дітьми, чадами Божими.

Ця таїна звершується завдяки тому, що знайшлася така дивовижна Діва, Яку возлюбив Господь за Її чистоту, смирення, любов до Бога. Саме ці добродіяння прихилили Бога і надали Їй такої святості, через яку Вона обожилася. Через Своє передочищення у Храмі Божому вона стала найдосконалішим вмістилищем для народження від Неї Сина Божого.

Божу Матір возвеличують усі роди. Не можна любити Господа Іісуса Христа й відкидати Його Матір. Тому всі подвижники, які дійсно любили Христа, які знайшли Істину, вшановували Його Пречисту Матір.

Тому Святі отці на ІІІ Вселенському Соборі анафематствовали всіх єретиків, хто називав Богородицю Христородицею, і тих, хто не визнавав Матір Божу до Різдва, у Різдві та після Різдва Дівою.

Як сонячний промінь проходить крізь скло, не ушкоджуючи його, так і Син Божий народився від Пріснодіви, не зашкодивши її дівства. Ця таємниця сприймається вірою, вона являє чудо, невимовність Божественної дії у цій події.

Ми радіємо цій історичній події, тому що вона стосується кожного з нас. І зв`язок із нею ми встановлюємо тоді, коли беремо участь у таїнствах.

Мати Божа мріяла бути хоча б служницею у тої, через яку народиться Син Божий.

Прославляючи подію Благовіщення, намагатимемося сприйняти її не тільки розумом, але й серцем, скористатися тими благодатними дарами, які Матір Божа дає людству. Ми  маємо звертатися до тієї святині, яка споріднює нас із Богородицею та Її Сином. Це дуже велика і незбагнена таїна. І саме участь у цих Таїнствах, реальне одержання благодаті Сятого Духа, що подається через них, робить нас справжніми християнами і спадкоємцями Божественних обіцянок, які даються всьому людству.

Дай, Боже, щоб ми у відповідь на це явили своє добре життя, виконання Божественних заповідей. Адже Господь сказав: “Той, хто виконує Мої заповіді, у любові та радості перебуває, яких ніхто й ніколи не відніме”. Саме виконання Божественних заповідей дозволяє нам бути у Бозі та з Богом, відкриває для нас можливість приобщатися цих рясних благодатних дарів і дає нашій душі ту невимовну радість, яка свідчить їй про наше єднання з Богом і про ту вічну радість, якої сподобить нас усіх Господь, тих, хто любить і рідний Йому.

Рекомендовано для читання:

Іконографія свята Благовіщення

Разговор Божией Матери с Архангелом – это о нас самих.

“Богородице Дево, радуйся”: почему мы называем молитвой слова, в которых нет никаких прошений.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *