Собор чесного і славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна

У Православній Церкві встановлено звичай наступного дня після великих Господніх та Богородичних свят згадувати тих святих, які послужили події, що стала підставою для встановлення свята. “Собор” — це зібрання вірян для прославлення молитвами. 20 січня, наступного дня після Водохреща, Православна Церква святкує Собор Іоанна Предтечі.

Святий Іоанн Хреститель, найбільший з пророків, завершує історію Церкви старозавітньої і відкриває епоху Нового Завіту. За словами церковних піснеспівів, святий Іоанн був “світлою ранковою зіркою”, яка своїм блиском перевершувала сяйво інших зірок і провіщала ранок милостивого дня. “Між народженими від жінок не було пророка більшого від Іоана Хрестителя”, — каже про нього Спаситель. Його значення в історії спасіння людства таке велике, що йому присвячено відразу кілька свят у році.

Розповіді про життя і служіння Іоанна Предтечі містяться в ряді джерел: у чотирьох канонічних Євангеліях, у книзі Діянь святих апостолів, у Йосифа Флавія, у ранньохристиянських апокрифах. А історія цього найбільшого з пророків починається ще задовго до його народження.

Батько Іоанна, Захарія, був священиком. Одного разу, коли він служив в Ієрусалимському храмі, йому явився архангел Гавриїл і сповістив, що у нього народиться син, який стане великим пророком і приготує народ Ізраїлю до приходу Месії. Захарія зніяковів, адже вони прожили з дружиною Єлизаветою в бездітності багато років і вже постаріли. Тоді Гавриїл дав йому знак: Захарія буде німим до тих пір, поки не відбудеться все, що було обіцяно. Через півроку архангел Гавриїл з’явився Діві Марії, обручениці Йосифа, і сповістив Їй благу звістку: вона стане матір’ю Спасителя, Месії. На підтвердження своїх слів він навів приклад її родички, Єлисавети, яка ось уже 6 місяців носить під серцем дитину, зачату з волі Всевишнього. Марія одразу ж вирушила до Єлисавети. І коли Вона увійшла в її будинок і вітала її, немовля Іоанн в утробі впізнав Свого Спасителя і “взіграв” Так, ще до народження, сталася перша зустріч майбутнього Предтечі з Христом. Незабаром, після народження Іісуса Христа, цар Ірод наказав убити всіх немовлят в околицях Віфлеєма. Іосиф і Марія з Немовлям втекли до Єгипту. Єлисавета з Іоанном сховалися в Іудейській пустелі. Ірод послав воїнів до Захарії, щоб дізнатися, де той ховає дитину. Захарія відмовився видати дружину й сина і був зарубаний стражниками прямо в Ієрусалимському храмі.

Більше 30 років Іоанн жив у пустелі. Він вів найсуворіший спосіб життя, носив грубий одяг, не пив вина, харчувався тільки диким медом і акридами. Прийшов час, Хреститель вийшов на проповідь на берег річки Йордан, куди іудеї приходили для здійснення релігійних обмивань. Він говорив людям про те, що мало формально виконувати обряд очищення, потрібно виправляти своє життя, готувати себе до зустрічі з Месією. Христос прийшов до Іоана, щоб виконати закон про очищення. І під час Його занурення в Йордан сталося диво Богоявлення, свідком якого став Хреститель. У небі над Спасителем з’явився Святий Дух у вигляді голуба і, як грім, пролунав голос Бога Отця, що свідчив про Сина. Після Хрещення Спасителя проповідь Іоанна не припинилася. Усім, хто приходив до нього, він вказував на явленого Месію — Іісуса. Учні Іоанна Хрестителя Андрій та Іоанн стали першими апостолами Христа. Проповідь Пророка для багатьох стала каменем спотикання. Цар Ірод Антипа, якого Іоанн звинувачував у перелюбі, кинув його до в’язниці. Одного разу під час бенкету Ірод, бажаючи догодити своїй падчериці, обіцяв виконати будь-яке її бажання. Вона ж, порадившись з матір’ю, зажадала принести їй зараз же на блюді голову пророка Іоанна. Так закінчилося земне служіння найбільшого з пророків.

У цей же день згадується перенесення десниці (правої руки) святого Іоанна Предтечі до Константинополя (956 р.), яку євангеліст Лука знайшов у Севастії.

Зазвичай пророка і Хрестителя Господнього Іоанна зображують аскетом з худим обличчям, запалими щоками, з довгим волоссям і бородою, в грубому одязі з верблюжої вовни. Саме такий образ суворого самітника змальовує Євангеліє, і саме таке зображення пророка є на древній Синайській іконі VI ст. Однак існує й інше, більш рідкісне, зображення Хрестителя у вигляді ангела з крилами.

Таке зображення носить символічний характер. Воно має спеціальну назву: “Іоанн Предтеча — Ангел Пустелі”. В основі такого зображення лежать священні тексти, у яких Іоанна Хрестителя порівнюють з ангелом. У старозавітній книзі пророка Малахії міститься таке пророцтво: “Ось, Я посилаю Свого Ангела, і він приготує шлях переді Мною”. У Новому Завіті це пророцтво співвідноситься з фігурою Іоанна Предтечі. У святоотцівських тлумаченнях аскетичне життя пророка сприймається як прообраз чернечого подвигу і як подоба непорочного життя. Іоанн Хреститель прославляється Церквою, як “ангел, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христовий, і пророків печать, і ходатай старої і нової благодаті, і в народжених пречеснійший, і світлий Слова глас”.

Підготувала Тетяна Васильєва

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *