Різдвяне послання Митрополита Кам’янець-Подільського та Городоцького

Христос Рождається!  Славіте!

Возлюблені во Христі, всечесні отці, браття та сестри!

«Тайно родился еси в вертепе, но Небо Тя всем проповеда,

якоже уста звезду предлагая, Спасе, и волхвы Ти приведе,

верою покланяющиеся Тебе с ними же помилуй нас»!

(Тропар після 3-ої паремії на Вечерні Різдва Христового)

Різдво Христове є свідченням того, що Син Божий «людинолюбства заради» став людиною і народився як Богонемовля у Віфлеємській печері. Різдво є основою та джерелом усіх християнських свят загалом і християнства зокрема. Воно відкриває нам мудрість Божого Промислу про світ і людину та мету і сенс її існування.

Саме тому ми зустрічаємо Різдво з великою духовною радістю, яка наповнює наші серця та душі. Кожен, хто намагається осмислено сприймати життя, знайти в ньому Істину, приходить до Христа, серцем відчуваючи, що сьогодні народився Божий Син, і в особі Іісуса Христа явився нам Месія-Спаситель. Свята Церква богомудро встановила шеститижневий піст перед Різдвом, вказуючи на необхідність духовної підготовки для гідної зустрічі з Христом.

Сьогодні разом із християнами веселяться небо і земля. Ангели і люди духовно славословлять Бога, бо тим, хто був «у темряві смертної тіні», засяяло Світло життя. Бог явився у плоті як «Отроча младо» через народження від Діви Марії, щоб просвітити кожну людину, що приходить до Нього.

А щоб наша радість із небесної не перетворилася на земну, Свята Церква вкладає в наш розум і вуста короткий гімн на славу народженого Христа, який підносить наш дух, вказує нам на думки, гідні свята: «Христос рождається, славіте, Христос з Небес, зустрічайте. Христос на землі, возносітеся» (Ірмос 1-ої пісні канону на утрені Різдва Христового). Ось на що спрямовує наші помисли Церква – на славу, яку потрібно виголошувати Христу, який прийшов у світ, з якою й ми в ці святі дні повинні возноситись над всім земним і тимчасовим.

Водночас, прославлення Христа є перебуванням у тихій молитві серця, яке підносить подяку Богу за Народження Спасителя. Зосередження на молитовній зустрічі з Христом здатне піднести людину до Богоспілкування, досконалість якого була втрачена в раю та повернулась через бідну печеру у Віфлеємі.

Богослужіння Різдва наповнене образами зі Старого й Нового Завіту, а особливо — обставинами з життя Христа, починаючи від Віфлеємської печери та овечих ясел і закінчуючи Голгофою й Воскресінням. Усі ці предивні й сповнені глибокого змісту церковні гімни не тільки підносять нас до споглядання таємниць Пресвятої Трійці щодо Промислу і спасіння роду людського від гріха, смерті та диявола, але й вчать нас, як жити на землі, щоб ми прийняли цей безцінний дар спасіння, який Син Божий Своїм очоловіченням приніс людям.

Усі богонатхненні піснеспіви свята вчать нас йти за Господом, Який сказав «той, хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною» (Мк. 8, 34). Увесь життєвий шлях Спасителя – від Віфлеєма до Голгофи, – був шляхом хрестоносіння. Тому й ми, як учні та діти нашого Господа, маємо йти за Ним, взявши свій життєвий хрест.

Свято Різдва свідчить, що у Віфлеємській печері явився істинний Бог та істинна Людина. Цю таємницю до Пришестя у світ Христа Спасителя провозвістили пророки, яких надихав Дух Святий. І ось те, про що вони говорили, в повноті відкрилося у Віфлеємську ніч, коли чудове світло осяяло пастирів у полі, й ангели Божі засвідчили, що «народився вам сьогодні Спаситель» (Лк. 2, 11).

Христос народився заради всіх людей, всіх народів і кожної окремої людини. Його народження відбулося чудесним чином, у якому ні Бог не перетворився в людину, ні людина не перетворилася в Бога! Але Бог очоловічився, залишаючись Богом, а людина обожилась, залишаючись людиною. Тому народжений у цю ніч Господь Іісус Христос став Боголюдиною! Споглядаючи цю незбагненну розумом Таємницю, святий апостол Павло писав: «О, глибина багатства і премудрості, і розуму Божого!» (Рим. 11, 33).

Наш народ, незважаючи на різні обставини та проблеми свого життя, завжди глибоко сприймав і духовно радів у дні Святого Різдва. І сьогодні, брати й сестри, попри все, ми прагнемо зустрітися з Христом у наших храмах і нести радість Богоспілкування в наших серцях сім’ям, суспільству й усьому світові.

Ми вступили в період апокаліптичних звершень, коли нівелюються і знищуються християнські і загальнолюдські моральні цінності, те що було таким близьким для нас упродовж століть та тисячоліть. Усе частіше чорне називають білим, а біле чорним. Сьогодні вже маємо більше, аніж достатньо свідчень того, що на людство загалом і на кожного з нас зокрема чекають часи випробування на предмет перебування в чистоті віри, стояння в Істині, збереження християнських цінностей, без яких неможливо жити з Богом. І яким нахабним не було б зло, ми маємо зберегти радість спілкування із Христом Спасителем через Таїнства Церкви, молитву та особистий духовний подвиг. Християни мають завжди пам’ятати слова Спасителя: «у світі скорботними будете: але дерзайте, тому що Я переміг світ» (Ін. 16, 33).

Підбадьорених цією обітницею, сповнених духовної радості, вітаю всіх вас, дорогі отці, браття та сестри, із Пришестям у світ Христа Спасителя. Бажаю, щоб ми не тільки зустрічали Його, але й перебували з Ним в усі дні нашого життя, щоб у великий день Його Другого Пришестя, сказати «Благословєн грядий во імя Господнє». 

Христос рождається! Славіте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *