Перенесення мощей святителя Николая, архієпископа Мір Лікійських

Після преставлення святого Николая його тіло поклали у соборі міста Міри Лікійські.

Там нетлінні мощі угодника Божого зберігалися під спудом упродовж 744 років. У VII сторіччі почалась активна арабська експансія на території Східної Римської імперії. У 655 році араби майже повністю знищили візантійський флот у морській битви біля берегів Лікії. Вкінці ХІ сторіччя сарацинська навала полонила східні регіони Римської імперії, а у 1081 році візантійці втратили всю Малу Азію. Міста, села, монастирі, церкви вони плюндрували та знищували.

Через декілька років після розорення сарацинами міста Міри майже всі жителі покинули його. Там ще залишався храм, що містив великий скарб – мощі Святителя Николая.

Храм, в якому служив святитель Николай

Угодно було Богу, як пише святитель Димитрій Ростовський, “щоб мощі такого світильника світу, душа якого у світлостях небесних отримує достойну для себе шану, і на землі не бути без шани та під спудом, і щоб багате джерело чудесних зцілень не залишилося без тих, хто черпає з нього”. Тому святитель Николай у нічному видінні з’явився одному праведному Апулійському пресвітеру з міста Барі (місто було упродовж двохсот років центром грецької влади в Італії і тільки потім скорилося норманам). Угодник Божий наказав перенести його мощі з Мір Лікійських до цього міста. Пресвітер розповів всім про видіння. Того ж часу були вибрані для подорожі мужі, які під виглядом торговців пшеницею направились у Міри Лікійські. Припливши у Антіохію, вони продали пшеницю та закупили все потрібне. Тут вони взнали, що венеціанці, які знаходилися там, бажають їх випередити та забрати мощі святителя Николая. Розвідавши, що поблизу мощей немає турків, озброєні баряни попрямували до храму святителя Николая.

Храм святителя Николая: алтарна частина
Храм святителя Николая: внутрішня частина
Храм святителя Николая: інтер’єр

Вони відкрили чотирьом сторожам-монахам свій намір — перенести мощі Чудотворця в Апулію, для більш швидкого вирішення питання, навіть запропонували триста золотих. Але монахи відмовилися від грошей і намірилися сповістити про все жителів міста, але баряни розгадали їхні наміри. Всі були налаштовані рішуче. Один із монахів погодився відкрити місце, де лежали мощі Святителя. Проте він попередив, що навіть імператори намагалися перенести святі мощі, але Святий не дозволяв їм цього. Хоча тогоріч (у 1086 році) Святитель Николай з’явився у видінні трьом чоловікам і кожному з них наказав оголосити жителям Мір, які через страх перед турками покинули місто, що він залишить це місто. Заохочені цією розповіддю баряни, розбили мармурову плиту, копали землю і знайшли білий саркофаг.

Коли зняли кришку, то побачили, що рака переповнена святою рідиною. Від неї струміли дивні пахощі. Не дивлячись на ремствування сторожі та ридання жителів Мір, які в одязі кидалися в море і хапалися за весла барян із криками: “Віддайте отця нашого, який своїм покровительством оберігав нас! Якщо не всього, хоча би частину його мощей. Як же нам бути без такого покровителя?” баряни 8 травня прибули у місто Барі.

Звістка про прибуття святині рознеслася містом. 9 травня після бурхливих суперечок, бо кожна церква бажала мати святиню, мощі святого Угодника Божого поставили в церкві святого мученика Євстахія. Суперечки припинилися. Одразу ж почали відбуватися чудеса: хромі, сліпі, глухі, біснуваті – всі, хто торкалися до святині, отримували зцілення. Велика шана сподвигла барян збудувати новий кам’яний храм на честь Святителя Николая.

Реконструкція першого барійського храму свт. Николая
Сучасний храм-базиліка святителя Николая, місто Барі, Італія

В цей час для мощей Святителя підготували срібну з дорогоцінним камінням раку. Через деякий час святитель Николай з’явився уві сні одному монаху та сказав: “Благословенням Всесильного Бога я прийшов до вас у місто Барі; тепер я хочу, щоб мої мощі були покладені під престолом”. Воля святого Угодника Божого була одразу ж виконана, мощі його покладені під престол, де знаходяться й дотепер.

м. Барі, Італія. Храм свт. Николая. Престол, під яким знаходяться мощі святителя

Таким чином перенесення мощей святителя Николая завдяки Промислу Божому стало причиною збереження цієї святині для майбутніх християн.

В Руській Церкві свято на честь перенесення мощей Святителя Николая встановлене скоро після перенесення їх в Бари, тобто в кінці XI століття, що вказує на давнину шанування великого угодника Божого Святителя Николая, який завжди є швидким помічником для тих, хто потребує його допомоги. До нього й зараз йде нескінченний потік людей з усього світу, які впевнені, що святитель Николай – дивний угодник Божий та милостивий заступник.

Святителю отче Николає, моли Бога за нас!

Пам’ятник святителю Николаю біля його церкви, м. Міри (м. Демре, Турція)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *