Пам’ять преподобного Амфілохія Почаївського

1 січня/19 грудня Свята Православна Церква святкує пам’ять преподобного Амфілохія Почаївського. Народився Яків Головатюк 27 листопада 1894 року у селі Мала Іловиця Шумського району (зараз Тернопільська область, Україна) у багатодітній сім’ї благочестивих селян Варнави та Анни Головатюків.

У 1912 році юнака призвали до Царської армії. Під час Першої світової війни Якова Головатюка призначено на фельдшерську службу, він допомагав виносити поранених з поля бою та потрапив до австрійського полону і був відправлений у Альпи, де три роки працював на фермера. У 1919 році з Божою допомогою втік, повернувся додому й допомагав батькам у важкій селянській праці.

У 1925 році Яків залишив батьківський дім і пішов до Почаївської Лаври. Сумлінно пройшовши всі випробування та послухи, 8 липня 1932 року прийняв монашество з ім’ям Іосиф.

Дуже швидко всією Волинню пішла слава про отця Іосифа – суворого подвижника і вправного костоправа й лікаря. Візки з хворими не тільки з Волині, але й з Буковини, Бесарабії та Галіції потягнулися до стін Лаври. Монастирське начальство для зручності перевело отця Іосифа з Лаври у будиночок на монастирському кладовищі. Ревний монах сприйняв це як велику милість Божу, що дозволила йому у самітництві проводити життя, сповнене таємних духовних подвигів. Молитву та суворий піст подвижник полюбив ще з перших днів свого перебування у монастирі.

Невдовзі отець Іосиф, за невідступними проханнями відвідувачів, почав молитися про зцілення людей від важких і невиліковних хвороб, і Бог виконував прохання праведника. Сам отець Іосиф не давав поширювати славу про себе. “Бог за вашу любов до Почаївських святинь і за ваші слізні молитви послав вам зцілення, а я, грішний, навіть не наважуюсь молитися ні про що інше, як тільки про прощення моїх гріхів”, – казав отець Іосиф. Багато людей зцілювалося за молитвами угодника Божого, багато отримували вирішення важких життєвих проблем, інші позбавлялися скорбот, а ще більше приходило до нього для зцілення душевних недугів і позбавлення від злих бісів.

Під час Другої Світової війни отець Іосиф не боячись проповідував перемогу над фашистами, закликав зберігати вірність Матері-Церкві, звинувачував розкольників-автокефалістів у зрадництві віри предків. Під кінець війни до Почаєва, на монастирське кладовище прибув каральний загін бандитів, з метою розстріляти отця Іосифа. Але селяни, довідавшись про це, дали знати у Лавру. Братія, ризикуючи життям, звільнили його. Після цього випадку отця Іосифа знову перевели до Лаври. З цього часу він отримав дар прозорливості.

Після війни, під час посилення гонінь на Церкву, отець Іосиф мужньо викривав безбожників і стверджував у вірі нестійких. Велика кількість високопоставлених радянських чиновників, близькі родичі яких були зцілені по молитвах старця і тисячі людей після спілкування з ним прийшли до віри.

У 1963 році місцева влада прийняла рішення про закриття Почаївської Лаври. Монахів репресовували, їх відправляли у заслання, тюрми. Але Почаївська обитель залишилась єдиною Лаврою Русі, в якій ніколи не припинялась молитва.

Отець Іосиф не дав владі закрити Троїцький собор, у якому він постійно служив, читав акафісти і молитви над недужими.

За це наступної ночі його схопили, роздягнули і запроторили до психіатричної лікарні, де медикаментами намагалися звести праведника зі світу. Завдяки заступництву високопосадовців, зокрема Світлани Алілуєвої, дочки Сталіна, яку отець Іосиф у свій час зцілив від душевної хвороби, його було звільнено.

Світлана Алілуєва знала, що є наказ знищити отця Іосифа і намагалася вивезти праведника з Радянського Союзу, але в останню мить він змінив рішення і залишився.

Отримавши свободу, отець Іосиф поїхав до родичів у рідне село. Біля хатини, де він жив, влада встановила цілодобове чатування міліції. Під впливом міліцейської пропаганди один з родичів отця Іосифа обманом вивіз його в глухе місце і жорстоко побивши, кинув у грудневі морози у воду. Чудом його знайшли ледве живим. Надії, що страждалець виживе майже не було. Вночі його постригли у схиму з іменем Амфілохій. Та Богові було угодно зцілити свого раба.

Щоб не підставляти монахів Лаври під гнів влади, отець Іосиф поїхав до родичів. І знову почали їхати до нього люди з Грузії, Молдови, Москви, Середньої Азії та Далекого Сходу, Польщі, Румунії, Угорщини та США. Улітку старця щоденно відвідувало до 500 людей.

“Одній дівчині відірвало руку по саме плече, – розповідав Михаїл Ярий, доглядач монастирського кладовища. – Її привезли до старця з затиснутою ременем культею. Преподобний запитав: “А рука де?” Родичі розгубилися: “Дома залишилася…” “Терміново везіть!” Відірвану руку привезли. Преподобний Амфілохій приклав її до обрубка – і вона зрослася! Влада звинуватила його у шарлатанстві. Преподобний не сперечався. Прийшов у хірургічне відділення місцевої лікарні, взяв хімічний олівець і намалював на гіпсі самих важких пацієнтів лінії переломів. Медики зрівняли малюнки з рентгенівськими плівками і були вражені: розташування кісток, намальоване монахом, співпало з даними рентгенівського знімку.

– Як ви це робите? – запитав у нього хірург.

– Я не тільки на тіло дивлюся. На душу!

Він не тільки бачив хворобу, але і її причину, і називав гріхи, що спричинили її. Відомі за молитвами преподобного Амфілохія чудеса воскресіння та зцілення приречених медиками до смерті невиліковно хворих людей. Також відомо багато пророцтв преподобного. Зокрема він пророкував про початок Другої світової війни, про те, що “у Лаврі його пропишуть на вічно”, про те, що буде велика війна і вона змінить світ. Своїм близьким преподобний Амфілохій казав, що бачить Господа й Богородицю і подумки розмовляє з ними, і отримує відповіді.

Преподобний Амфілохій передбачив свою кончину. Декілька разів, заслані у його оточення люди, намагалися отруїти старця та це сталося тільки тоді, коли Господь попустив скінчитися земному життю праведника.

Після його смерті, 1 січня 1971 року, на місці погребіння святого старця почали відбуватися чудеса та зцілення, що не перестають і до тепер.

Перед святом Пасхи у 2002 році було обрітення святих мощей, а 12 травня 2002 року відбулось прославлення схіігумена Амфілохія.

Мощі преподобного Амфілохія Почаївського зараз відкриті для поклоніння у Печерному храмі Почаївської Лаври.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *