Пам’ять преподобного Герасима Йорданського

4/ 17 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Герасима Йорданського.

Святий Герасим народився в провінції  Лікія (нині територія Туреччини) в багатій родині. У юному віці  він обрав подвижницьке життя та провів деякий час у Фіваїдській пустелі, у Єгипті. За іншою версією, він  був багатим купцем, який став монахом після того, як врятувався від важкої хвороби.

Через деякий час святий повернувся на Батьківщину, а потім близько 450 року вирушив до Палестини, на Святу Землю, та поселився у Йорданській пустелі. Заснований ним монастир став дуже відомим місцем, його обирали для подвигів монахи, які прагнули  християнської досконалості.

У той час у Палестині поширилася єресь монофізитів Євтихія та Діоскора, які стверджували, що в Іісусі Христі є лише одне Божественне єство.  Герасим, зваблений єретиками, на деякий час став прихильником їхнього вчення. Однак недовго преподобний поділяв хибні погляди єретиків.  Святий Євфимій Великий, до якого прийшов подвижник у пустелю Руву, навернув Герасима до істинної віри й той розкаявся у своїх заблудженнях щодо віровчення.

Св. Євфимій Великий

У житії Євфимія Великого так описується цей епізод:

«Був тоді в Йорданській пустелі один пустельник, який недавно прийшов із Лікії, на ім’я Герасим. Він пройшов усі устави чернечого житія й відважно боровся з нечистим духом; але, перемагаючи і проганяючи невидимих бісів, він був спокушений видимими — єретиками, і впав у єресь Євтихія. В цей час слава побожного життя Євфимія поширилася всюди. До нього в пустелю, звану Рува, і пішов преподобний Герасим, надовго поселившись там. Наситившись солодкістю повчань і напоумлень святого, він відкинув лжевчення єретиків, навернувся до правої віри і гірко каявся у своїй омані.

Герасим дотримувався суворого монашеського життя. У Великий піст він нічого не їв, тільки приймав святе Причастя.

Святий Євфимій так високо цінував Герасима, що посилав до нього за настановами тих монахів, які бажали досягнути великої досконалості.

Для 70 пустельників Герасим запровадив такий устав: п’ять днів на тиждень кожен проводив у келії в усамітненні та мовчанні, працюючи та споживаючи малу кількість сухарів, воду й коріння. У суботу та неділю всі приходили в монастир, збиралися в церкву на Літургію та Євхаристію. Після Богослужіння, під час трапези, вживали варену їжу, трохи вина й показували роботу, виконану протягом п’яти днів. У неділю опівдні кожен знову йшов у пустелю, взявши тільки верхній одяг і рогожу, на якій спав.

Преподобний Герасим увів звичай не зачиняти двері келій, щоб будь-хто міг увійти, відпочити та взяти необхідне.

Усамітнюючись на весь Великий піст у пустелі, преподобний брав із собою блаженного Кіріака, свого улюбленого учня (пам’ять 29 вересня), якого до нього направив преподобний Євфимій Великий.

Під час кончини святого Євфимія Великого Господь відкрив преподобному Герасиму, як душу спочилого Ангели підносили на небо. Негайно разом із Кіріаком преподобний пішов у обитель святого Євфимія, де предав тіло великого подвижника землі.

Великого поширення набула історія,  яку розповів пустельник-письменник VII століття Іоанн Мосх.

У ній розповідється, як одного разу на березі Йордану до преподобного Герасима з ревом підійшов поранений лев, який показував піднесену догори напухлу, наповнену гноєм лапу від тернини, що встромилася в неї. Лев покірливо дивився на старця і, не вміючи висловити своє прохання словами, благав про зцілення своїм жалісним виглядом. Подвижник, пам’ятаючи заповідь Божу, яка каже, що «блаженний той, хто тварин милує», допоміг левові: витягнув тернину, обмив і перев’язав тварину.

З того часу зцілений вдячний лев не покидав старця і ходив за ним як учень, дивуючи святого Герасима розумом і лагідністю. Лев, якому дали ім’я Йордан, залишився жити у монастирі й прислуговував братії, як  наказав йому старець.

Преподобний доручив покірному леву охороняти монастирського віслюка, на якому возили в обитель воду з Йордану. І лев ходив за віслюком та стежив за ним, допоки він пасся. Якось лев відійшов від віслюка і заснув.

У цей час віслюка забрав з собою купець з Аравії, який проходив повз те місце зі своїми верблюдами. Коли лев прокинувся, то став шукати віслюка, але не знайшов його і повернувся в обитель без нього. Тоді Герасим подумав, що лев з’їв віслюка і повелів йому возити воду на собі. З того часу монахи обителі  використовували лева для перевезення води.

Якось одному воїну, що прийшов до Герасима, стало шкода лева, і він дав гроші на купівлю нового віслюка. Відтоді лев був звільнений від покладеної на нього роботи.

Через певний час той самий купець знову подорожував пустелею. З ним був і монастирський віслюк. Коли лев побачив його, то заричав і кинувся до нього. Тоді наляканий купець утік разом зі своїми супутниками, а лев взяв віслюка за вузду зубами і привів у монастир. Тоді старець та братія зрозуміли, що даремно сварили лева.

Так лев, якого назвали Йорданом, постійно приходив до святого Герасима і приймав від нього хліб та іншу їжу.

На момент же смерті преподобного, Йордана в обителі не було. Коли лев прийшов, то став марно шукати старця.

Братія хотіла погодувати звіра, але він не приймав їжі і лише скорботно ричав. Тоді монах на ім’я Саватій повів Йордана на могилу святого, де сам гірко заплакав. Лев же став битися головою об землю та сильно ревіти, а потім голосно заричав і помер.

Преподобний Герасим почив із миром у Бозі близько 475 року, оплаканий братією, учнями й навіть твариною. Господь через безгласну тварину прославив великого подвижника.

Братія, дивуючись такій прихильності, поховала тіло лева поблизу гроба преподобного.

Тому на іконах преподобного Герасима Йорданського зображають із левом, який має значно менший розмір.

У наші часи на південному сході від Єрихону, в Йорданській долині, на відстані близько 3, 5 км від річки Йордан розташований грецький монастир прп. Герасима Йорданського (“Дейр Хіджле”). Саме там проходили останні 20 років життя святого.

Древні монастирські келії
Монастир прп. Герасима
Внутрішній двір монастиря 17 березня – в день пам’яті прп. Герасима
Інтер’єр церкви монастиря
Мозаїка монастирської церкви
Скульптурне зображення лева Йордана в обители св. Герасима

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *