Неділя Всіх святих землі Руської

Друга неділя після свята П’ятидесятниці Православною Церквою відзначається як день Всіх Руських святих. Цей день є днем особливого вшанування тих руських праведників і мучеників, які вже були прославлені, та тих, які відомі ще тільки одному Богу.

Першими святими, канонізованими Руською Церквою, були страстотерпці Борис і Гліб, які постраждали від свого брата Святополка у 1015 році. У 1020 році були обрітені їхні нетлінні мощі.

В подальшому, вже в ХІ-ХІІ сторіччях, Руська Церква явила світові таку кількість святих, що вже в середині ХІІ сторіччя можна було святкувати їхню загальну пам’ять. Але з різних причин: монголо-татарська навала, святкування загального свята Всіх святих – такого свята в Руській Церкві не було. Святкування дня пам’яті Всіх Руських святих почалося з 50-х років XVI сторіччя. При митрополиті Московському Макарії після проведення ним двох соборів 1547 та 1549 років, на яких була канонізована велика кількість (31 загальноцерковний і 9 місцешанованих) руських святих, день їхнього шанування став називатися святом “Всіх святих Нових Чудотворців Руських”.

Святитель Макарій
Святитель Макарій, митрополит Московський
Макаріївські собори
Макаріївські собори

Датою його було 17 липня (за ст. ст.) – третій день після дня пам’яті Хрестителя Русі святого князя Володимира. Автором Служби Всім руським святим вважається інок Суздальського Спасо-Євфімієвого монастиря Григорій. Вподальшому Служба декілька разів переписувалася, а дата святкування змінювалася. Вже у ХVІІ сторіччі народ тільки де-не-де згадував про святкування пам’яті Всіх руських святих. Реформи патріарха Нікона, а потім Петра І призвели до повного забуття цього свята у синодальний період.

Під час правління імператора Николая ІІ починається глибоке переосмислення феномену руської святості. З’являються праці, присвячені руським святим: Леоніда (Кавеліна) “Свята Русь та відомості про всіх святих і подвижників благочестя на Русі (1891), Місяцеслов (вид. 1880-1903) архієпископа Дімітрія (Самбікіна) – у 1890-1895 роках єпископа Подільської та Брацлавської єпархії, з’являється Місяцеслов всіх руських святих архієпископа Сергія (Спаського), обговорюється питання з приводу святкування пам’яті руських святих у ті числа, що написані у місяцеслові руських святих 1903 року.

Єпископ Дімітрій (Самбікін)
Єпископ Дімітрій (Самбікін)

Але попри все, питання щодо повернення свята Всіх руських святих до революції не було вирішене. І тільки трагедія 1917 року змусила народ звернутися до своїх небесних покровителів.

Святкування пам’яті Всіх Руських святих було відновлене у 1918 році. Професор Петроградського університету академік Борис Олександрович Тураєв, співробітник Богослужбового відділу Священного Помісного Собору Православної Російської Церкви, ініціював відродження цього свята.

Борис Олександрович Тураєв

Він зазначив у своїй доповіді, що “складена у Великоросії служба особливо поширилася на периферії Руської Церкви, на західній її частині і навіть за межами її в той час розділення Росії, коли особливо гостро стала відчутною втрата національної та політичної єдності. < … > В наш скорботний час, коли єдина Русь стала розірваною, коли нашим грішним поколінням попрані плоди подвигів Святих, які трудилися і в печерах Києва, і в Москві, і в Фіваїді Півночі, і в Західній Росії над створенням єдиної Православної Руської Церкви – напевне є своєчасним відновити це забуте свято, хай нагадує воно нам і нашим відторгнутим браттям з роду в рід про Єдину Православну Руську Церкву і хай воно буде малою даниною нашого грішного покоління і малим викупленням нашого гріха”.

Священний Собор 1918 року постановив:

  1. Відновити святкування дня пам’яті Всіх Святих Руських, що існувало в Руській Церкві.
  2. Святкування звершувати в першу неділю Петровського посту.

Собор вважав, що це свято, яке має для нас таке велике значення, має стати ніби храмовим святом для всіх православних церков на Русі.

Тому це вже було не просто вшанування руських святих, а торжество всієї Святої Русі, яке змушує нас оцінити своє минуле і винести з нього уроки для створення Церкви в нових умовах.

Укладачами текстів Служби стали Б. Тураєв, член Собору, та його співпрацівник у Богословській комісії – ієромонах Афанасій (Сахаров) (в майбутньому – святитель-сповідник, пам’ять 15/28 жовтня).

В кінці 1920 на початку 1930 років іконописець Марія (у монашестві Іуліанія (Соколова)) з благословення єпископа Афанасія (Сахарова) працювала над іконою “Всіх Руських святих”, вивчаючи історію подвигу кожного святого.

Ікона, написана монахинею Іуліанією (Соколовою)

З 1946 року, після припинення прямих гонінь на Церкву, свято стало урочисто відзначатися на 2-гу Неділю після П’ятидесятниці. Проте за наказом радянської влади текст Служби був надрукований з цензурними спотвореннями, що повністю викреслювали всі згадки про новомучеників. Тільки у 1995 році була надрукована окрема книга “Служба Всім Святим, які просяяли в землі Руській”.

Це свято для наших людей є ще одним твердженням того, що на всякому місці, у будь- який час можливе спасіння, але тільки благодаттю Святого Духа. Наш народ, у минулому язичницький, як і князь Володимир, який досягнув у своєму житті всіх меж земних насолод, нестримний, грубий у всьому, за християнськими поняттями був сином пекла, але після хрещення переродився, став новим.

Цей народ разом зі своїм князем став символом преображення великого грішника в праведника силою Христа. Цей народ своїми найкращими представниками показав, що з двох царств його ідеалом є Царство Небесне.

Русь отримала назву Святої тому, що ні наука, ні багатство, ні культурні надбання, а саме святість стала її невід’ємним ідеалом. Тому недарма її здобутки навіть невіруючими вченими починають визнаватися тільки “після хрещення Русі”. І якщо на Русі людина впадала в гріх, вона розуміла своє падіння та шлях навернення до Бога і мала віру в Його милосердя та всемогутність. Віра, покаяння та розуміння слів Господа Іісуса Христа: “Без Мене не можете творити нічого” – це те, що перетворило язичницький народ на Святу Русь і дало світові плеяду святих праведників, преподобних, святителів, мучеників, блаженних, юродивих, сповідників, страстотерпців, які, виконуючи першу Господню заповідь любові завжди моляться, щоб збереглася у нас у всій чистоті Православна віра.

“Русь святая! Храни веру Православную, в ней же тебе утверждение!”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *