Неділя святителя Григорія Палами

Друга неділя Великого посту присвячена пам’яті великого отця Церкви, вселенського вчителя та богослова Григорія Палами.

Святитель Григорій Палама, архієпископ Солунський, народився у 1246 році в Малій Азії. Його сім’я належала до аристократичної родини, яка емігрувала під час турецької навали до Константинополя. У 1301 році, після ранньої смерті батька Костянтина Палами, який був виховатилем онука імператора Андроніка ІІІ Палеолога, святий Григорій виховувався з Андроніком ІІ Палеологом.

Андронік ІІ Палeолог

Григорій Палама отримав класичну освіту в імператорському університеті. Він вивчав світські дисципліни і філософію у найкращого вчителя тієї епохи Феодора Метохіта і був найкращим його учнем; особливий інтерес Григорій виявляв до філософії Арістотеля. У 17 років він привів у захват придворних мудреців, прочитавши в імператорському палаці лекцію з логіки Арістотеля і отримав вищу відзнаку Метохіта: «Сам Арістотель, якби був тут, відзначив би її похвалою».

Майбутній святитель виріс у сім’ї, що була пронизана монашеським духом. Помираючи, батько Григорія поручив його заступництву Пресвятої Богородиці. Отрок, наслідуючи приклад своїх святих батьків, із дитинства шукав зустрічі з Афонськими монахами – подвижниками, які мали досвід особистого спілкування із Богом.

У віці 20 років, залишаючись зовсім байдужим до політики та примар світу, Григорій не приймає пропозицій імператора присвятити себе державній діяльності. За порадами афонських подвижників, він змінює попередні свої звички: посилює піст і молитву, а у 1316 (1318) році вступає послушником до Афонського монастиря Ватопед.

Монастир Ватопeд

Там під керівництвом преподобного Нікодима Ватопедського (пам’ять вшановується 2 липня) Григорій прийняв монашеський постриг і почав шлях подвижництва. Мати Григорія разом із його сестрами також прийняли монашество. Майбутній святитель був аскетом у всьому, обмежував себе, тому що добре знав, що з неочищеним серцем не можна досягнути просвітлення розуму. Він став живою обителлю Бога, сповнений Духа, поборником і другом святої молитви.

Одного разу єретики хотіли отруїти Григорія, але він розгадав їхні наміри, цей випадок показав всім прозорливість святого. Григорію Паламі у видінні з’явився святий Іоанн Богослов і передав йому слова Пресвятої Богородиці: «Я Сама буду твоєю помічницею».

Після смерті свого наставника, в 1319 році Григорій проходив вісім років свій молитовний подвиг під керівництвом старця Никифора, а після кончини останнього перейшов до Лаври святого Афанасія, де прожив три роки, там він прислуговував за трапезою, а потім співав на богослужіннях.

Лавра святого Афанасія

У Лаврі Григорій Палама вражав монахів своїм життям (крайнім смиренням, щирою любов’ю до Бога і ближнього, покаянням, духовними подвигами ) і божественною мудрістю, що він отримав завдяки подвижницькому та безмовному життю, гідному з православним Переданням. Душа святого Григорія стала містилищем усякого блага.

Через три роки, прагнучи високої духовної досконалості, він оселяється у невеликій обителі самітників – Глоссії. Настоятель цієї обителі навчав юнака зосередженій духовній молитві. Після того, як в ХІ сторіччі у працях Симеона Нового Богослова зовнішні молитовні прийоми отримали докладне висвітлення, вони були засвоєні афонськими подвижниками. Застосування цих духовних прийомів, що потребують усамітнення та безмовності, отримало назву ісіхазму (з грецької «спокій», «мовчання»), самі подвижники стали називатися ісіхастами.

З часів перебування у Глоссії ісіхазм для майбутнього святителя стає основою життя. Святий підкорив собі не тільки бажання та нерозумні пристрасті, але й навіть природні потреби. Аскетичними подвигами і безперервною молитвою святий очистив свій розум, який вознісся до Бога та з’єднався з Ним. Сурове аскетичне життя вело до преображення тіла. Після молитви обличчя святого Григорія, омите сльозами, світилося. Після того, як святитель Григорій отримав просвітлення розуму і обоження, йому були даровані видіння при явленні нетварного світла. Він бачив події, які мали здійснитися багато років вперед.

У 1325 році через загрозу чергового нападу турків Григорій Палама разом із одинадцятьма монахами прибув у Фессалоніку, де його утримало від спланованого переїзду до Єрусалиму з’явлення покровителя міста Солунь великомученника Димитрія. Там, на прохання своїх супутників, святий Григорій прийняв священицький сан. У 1326 році він переселився у пустельне місце на гору біля міста Веррії. Навколо нього зібралася невелика община монахів-пустельників, якою він керував упродовж п’яти років. Сам Григорій Палама проводив суворе аскетичне життя, виходячи до братії тільки у суботу та неділю для участі у загальному Богослужінні. Як свідчить історія у Веррії, святий Григорій познайомився з Григорієм Акіндіном, який вибрав майбутнього святителя своїм духовним наставником і під його впливом прийняв монашество. Слав’янське нашестя 1331 року, що торкнулося тієї області, змусило Григорія Паламу знову повернутися на Святу Гору, де він продовжив усамітнення у пустелі святого Сави. Йому було явлення Пресвятої Богородиці, яка обіцяла забезпечувати Григорія і його сподвижників усім необхідним, щоб вони могли повністю присвятити себе молитві. А одного разу святому явився Господь і сказав, що Григорій покликаний ділитися з іншими людьми даним йому богословським даром. Це змусило Григорія до складання ним його відомих гомілій. У 1333 році його вибрали ігуменом Есфігменського монастиря.

 

Монастир Есфігмeн

У 1336 році Палама повернувся у скит святого Сави, де зайнявся богословськими працями, яких не полишав уже до кінця життя.

Події Східної Церкви тридцятих років ХІV сторіччя віднесли святого Григорія Паламу до ряду найвидатніших вселенських апологетів Православ’я. В той час з Калабрії (Південна Італія) приїхав вчений монах Варлаам, який походив з грецької сім’ї. Він відвідував Візантію і врешті-решт опинився у Салоніках. Тоді ж розгорілися богословські дискусії між греками і ватинянами. У ряді своїх творів Варлаам підкреслював, що Бог неосяжний (незбагнений) і судження про Бога бездоказові. Тоді Григорій Палама вступив в богословську суперечку з Варлаамом Калабрійським, що продовжувалась шість років: з 1335 до 1341 року. В ній розмежовуються два етапи:

  • Перший етап (1335 – 1337 роки ) – конфлікт з віровчення;
  • Другий етап (1337 – 1341 роки) – ісіхастська полеміка.

Під час першого періоду поновилися дискусії з латинськими богословами з приводу церковної унії. Навесні 1335 року після перемовин з папськими легатами Варлаам проголошує свою промову «Про згоду» перед імператрицею Анною Савойською і двома єпископами.

Імпeратриця Анна Савойська

Григорій Палама одразу пише два трактати «Проти латинян», в яких повністю заперечує усяку можливість богословського компромісу з латинянами. Цей етап торкається двох основних питань: про природу людського знання Бога і про використання язичницької філософії у богослов’ї. Святий Григорій довів, що Варлаам прийшов до хибних висновків, тому що опирався на людські знання і вважав, що для досягнення досконалості, монахи повинні збагачуватися мирською мудрістю. Григорій Палама довів, що мета людини у Богоуподібненні, після гріхопадіння людина втратила потяг до нього, її образ затьмарився. Мета людини зараз – очистити образ і «людська мудрість» тут допомогти не може. Затьмарення образу відбувається через гріх, а це означає, що тільки відвернувшись від гріха, отримавши внутрішню молитву, живучи за заповідями Христовими і досягнувши созерцання, людина дійсно реалізує у собі притаманний їй образ Бога. Тому філософський шлях і шлях християнський мають різну основу. Тому тільки через очищення можна з’єднатися з Богом, а пізнання Його через філософію є неможливим.

Період з 1337-1341 років став другою частиною у суперечках з Варлаамом, який неправильно зрозумів способи молитви монахів-ісіхастів і звинуватив їх у єресі (мессаліанстві), а Фаворське світло вважав створеним, матеріальним. Саме в цей час Григорій Палама пише свій знаменитий трактат «Тріади на захист священо-безмовних».

Собор 1341 року ознаменувався повною перемогою Григорія Палами. Варлаам був осуджений, а його твори знищені, того ж року він від’їхав до Італії, де прийняв римокатолицтво і став єпископом Ієракським.

На другому і третьому етапах богословських суперечок супротивниками Григорія Палами були: неприйнятий на Афоні Григорій Акіндін і Никифор Григора. Суперечка стосувалася питання Божественних енергій, благодаті, нетварного світла. Другий етап суперечок співпадає з періодом громадянської війни між прихильниками Іоанна Кантакузина та Іоанна Палеолога.

Іоанн Кантакузин, образ імпeратора і монаха

Втручання Григорія Палами з мирними намірами призвело до того, що більшу частину свого подальшого життя він провів у гоніннях та в’язницях.

У 1341-1342 роках Григорій Палама затворяється спочатку у монастирі святого Михаїла Сосфенійського, а потім в одній з його пустель. Після зміни політичних обставин у 1342 році відбулися два собори, які були зібрані для засудження Григорія Палами, але вони не дали ніяких наслідків. Не дивлячись на це, святий Григорій був взятий під стражу і ув’язнений. У листопаді 1344 року на нечистивому соборі Григорія Паламу відлучили від Церкви, а Акіндіна – його головного супротивника возвели у священицький сан. Тільки 2 лютого 1347 року після переміни влади Григорій Палама був виправданий, а його супротивники засуджені. Після того, як імператором став Іоанн Кантакузин, патріарший престол після відмови двох кандидатів – Григорія Палами і преподобного Сави Ватопедського зайняв Ісідор Вухир – друг ісіхастів. Тоді Григорій Палама був обраний архієпископом Фессалонікійським. Почався третій етап Паламітських суперечок. Головним супротивником виступив Никифор Григора.

Політичні заворушення не допустили святителя Григорія вступити у свої архієпископські вповноваження до часу захоплення Фессалонік Кантатузином у 1350 році. В цей період Палама відвідав Афон і Лємнос. Потрапивши до Фессалонік, в якому до того часу знаходилося багато прибічників Акіндіна, святитель зміг умиротворити місто, однак супротивники продовжували палко суперечити, тому у липні 1351 року було скликано два собори, що засудили Никифора Григору і проголосили Паламу «захисником благочестя».

Ісіхастський собор 1351 року у Константинополі

У першому з цих соборів було затверджено єдинство Божества і різниця між сутністю та нетварними енергіями. На другому соборі було прийнято шість догматичних визначень з відповідними шістьма анафемами, що були внесені до Синодику Православ’я. В 1354 році, виступаючи миротворцем між імператором Іоанном V та Іоанном Кантакузином, святитель Григорій Палама попадає в полон до турків, в якому перебуває майже рік і навіть у таких важких умовах святитель Григорій Палама проповідував чистоту віри і викривав єретичні заблудження турків. З 1355 до 1357 року святитель Григорій продовжує активну пастирську діяльність у своїй єпархії, очолюючи численні святкові Богослужіння, церемонії, проголошуючи проповіді на кожну подію церковного року і звершуючи велику кількість зцілень та чудес. Прорікши наперед час своєї смерті, 14 листопада 1357 року святитель відійшов до Господа у віці 63 (61) року.

Спочатку його прославили як святого Фессалонік, але невдовзі, у 1368 році, соборним рішенням він був офіційно вписаний до календаря Святої Софії патріархом Філофеєм Коккіним, який склав його похвальне життя і службу. Спочатку мощі святителя Григорія знаходилися у кафедральному храмі Святої Софії у Фессалоніках, зараз частка його мощей зберігається у митрополичому соборі на честь Григорія Палами.

Собор на честь святитeля Григорія Палами
Рака з мощами святителя Григорія Палами

Святитель Григорій показав нам приклад того, як потрібно відстоювати чистоту православної віри, зберігаючи при цьому свій внутрішній мир. У гімнографії Григорій Палама оспівується разом з трьома великими святителями і світильниками трисонячного Божества. Святитель Григорій Палама довів, що все духовне життя є плодом енергій Святого Духа. Він став на захист істинного вчення Церкви про нетварність Божественних енергій. Тому у тропарі святому Церква співає: «Православия светильниче, Церкве утверждение и учителю, монахов доброто, богословов поборниче непреоборимый…».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *