Неділя 6-та після П’ятидесятниці

В неділю 6-ту після П’ятидесятниці Православна Церква вшановує пам’ять Собору Радонезьких святих, прп. Сисоя Великого, Сисоя, схимника Печерського, праведної Іуліанії, а також цього року на цей день переноситься святкування пам’яті прп. Афанасія Афонського.

Недільне Єввангеліє цього дня (Мф. 9, 1-8) розповідає про  зцілення Господом Іісусом Христом розслабленого.

“Господь прощає гріхи розслабленому. – Пише святитель Феофан. – Радіти б; але лукавий розум вчених книжників каже: «Цей хулить» (Мф. 9: 3). Навіть, коли було чудо зцілення розслабленого в підтвердження тієї втішної для нас істини, що «Син Людський має владу на землі прощати гріхи» (Мф. 9: 6), – і тоді народ прославив Бога, а про книжників нічого не сказано, вірно, тому, що вони і при цьому сплітали якісь лукаві питання”.

Митрополит Феодор після Євангельського читання більш детально зупинився на роз’ясненні слів цього зачала. Зокрема він розкрив взаємозв’язок між людськими гріхами та хворобами, зауваживши, що порушуючи Закон Божий люди живуть беззаконно, що стає причиною виникнення хвороб. А також наголосив, що віра – це передумова, за якої людина може отримати милість (у даному випадку віра не тільки розслабленого, але і його друзів), попередньо отримавши прощення своїх гріхів. Тобто спочатку повинно відбутися духовне очищення через покаяння, потім повинна проявитися віра, щоб отримати від Господа милість. “Перед своїми проханнями до Господа, навіть перед тим, як ми виявимо свою віру в якомусь конкретному нашому проханні, – роз’яснював Архіпастир, – ми повинні очиститися від гріхів – покаятися, зміти свої неправильні стосунки з Богом, із нашими ближніми”.

Також митрополит Феодор звернув увагу присутніх на потребу поглиблення розуміння Євангельського закону та потребу заглиблення у своє внутрішнє життя, що стає дедалі важчим для сучасної людини, яка живе поверховими інтересами та захопленнями і не в змозі зазирнути у глиб своєї душі та зрозуміти, що там коїться. Тому Архіпастир закликав вірян бути мужніми: боротися з гріхом, а поскознувшись – каятися, для того, щоб спілкуватися з Богом і отримувати Божественну благодать, що є для нас Божою допомогою, і щоб вона була завжди для нас доступною. “А основою всіх наших вчинків повинна бути віра, – сказав він, – яка супроводжується добрими справами (“бо без діл віра є мертвою”). Саме вона дає нам ту велику внутрішню силу до перенесення усіх життєвих випробувань і негараздів. Тоді все наше життя буде одухотвореним, проходити у потоці Провидіння Божого, ми будемо відчувати піклування Бога про нас, а це – радість і щастя для кожної людини”, – завершив недільну проповідь Митрополит.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *