День пам’яті святої великомучениці Варвари

17/4 грудня Православна Церква святкує день пам’яті святої великомучениці Варвари, яка постраждала у 306 році у часи царювання імператора Максиміана.

Вона народилася у місті Іліополі, у відомій заможній язичницькій сім’ї. Свята Варвара була єдиною донькою суворого язичника Діоскора, який дуже ретельно пильнував свою доньку від християнського впливу, навіть спорудив для неї як помешкання високу башту, а в ній – розкішні палати. Але серце Варвари шукало єдиного істинного Бога. Споглядаючи красу небесних світил і земної природи, вона вчилась через творіння пізнавати Самого Творця. Від цих роздумів в її серці розгорялося полум’я божественної любові, вона не мала спокою ні вдень, ні вночі, розмірковуючи тільки про те, щоб взнати про Бога, Творця всесвіту, її розум не міг визнати примітивних язичницьких богів.

Свята Варвара не думала про заміжжя, але батько прагнув вигідно видати доньку заміж. Думаючи, що причиною подібного ставлення до заміжжя є її усамітнення, він дозволив їй виходити, куди забажає. Так свята Варвара познайомилася з християнськими дівами, які розповіли їй про Іісуса Христа, про його Божество, Боговтілення, вільні страждання і воскресіння, а також про майбутній Страшний Суд, про вічні муки ідолопоклонників і нескінченне блаженство християн у Царстві Небеснім. Її серце, що давно шукало істини, з радістю сприйняло благу звістку про спасіння роду людського, і невдовзі через одного християнського пресвітера, який подорожував під виглядом купця, навчена у Святій вірі, вона була охрещена в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

На честь Триєдиного Бога свята Варвара у споруді, знехтувавши велінням батька, звеліла робітникам збудувати три вікна, що виходили на схід, на мармурі накреслила пальцем знамення Святого Хреста, яке стало виглядати нібито вибите залізом, там саме, на підлозі, відбився слід її дівочої ноги, з якого стала витікати цілюща вода (після Іоанна Дамаскіна святий Симеон Метафраст описував страждання цієї святої мучениці, він бачив і будівлю з трьома вікнами, і мармуровий камінь із зображенням Святого Хреста, і слід ноги Святої).

Діоскор, взнавши про навернення Варвари до Христа, дуже розлютився і віддав свою доньку до рук мучителів.

Мартіан, правитель тієї країни, зворушений дивною красою святої Варвари, намагався схилити її до зречення Христа, щоб зберегти життя. Але свята сказала, що з радістю прийме мученицьку смерть і стане Йому жертвою, тому що Він єдиний є Істинний Бог і Творець усього, а боги язичників — ніщо, бездушні та бездіяльні ідоли і самі є витвором рук людських. Після довгих катувань її вкинули до в’язниці, де вночі у видінні їй з’явився Сам Господь. Він укріпив її і зцілив рани.

Другого дня святу піддали ще більш тяжким тортурам, які вона переносила з такою мужністю, що одна із свідків її страждань, християнка Іуліанія, сповнилась божественної ревності й почала викривати лютого правителя і хулити язичницьких богів. Її також схопили і, повісивши на дереві поряд зі святою великомученицею Варварою, люто катувавши, обом відтяли голови.

Коли вони йшли на страту, свята великомучениця Варвара просила Бога подавати Свою благодать усім, хто буде згадувати її страждання. Вона просила відводити від тих, хто буде вшановувати її пам’ять, раптову хворобу, неочікувану смерть і сподобити перед смертю Святого Причастя. “Тому що Ти знаєш, Господи, – молилася свята, – що ми – плоть і кров, і творіння пречистих рук Твоїх”. Свята великомучениця Варвара – єдина свята, яку зображають на іконах з Євхаристичною Чашею.

Того ж дня Діоскор і Мартіан були спалені блискавкою під час грози, так що від них не залишилось навіть кісток.

Мощі святої великомучениці Варвари були перенесені з Греції, з Константинополя до Русі, у славне місто Київ грецькою царівною Варварою, дочкою Візантійського імператора Олексія Комніна. Вона стала дружиною Великого князя Київського Святополка Ізяславовича, у святому хрещенні Михаїла, внука святого Володимира), і, як дарунок від батька, привезла з собою мощі своєї небесної покровительки. У 1108 році князь Михаїл поклав мощі у новозбудованому храмі на честь Архістратига Михаїла.

Зараз мощі знаходяться у Володимирівському соборі міста Києва.

Рака з мощами святої великомучениці Варвари
Рака з мощами святої великомучениці Варвари

На честь святої великомучениці Варвари названі міста Санта-Барбара (Свята Варвара) у таких країнах: Аргентині, Бразилії, Гондурасі, Іспанії, Кабо-Верде, Коста-Риці, Мексиці, Португалії, Сальвадорі, США, Чилі, також на честь неї названий астероїд Барбара (234), відкритий у 1883 році. Все це вказує на глибоке вшановування святої у різних регіонах світу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *