Архимандрит Рафаил (Карелин). О фанатизме

Человеческое слово – средство общения и самовыражения. Но в нашем лексиконе есть слова, которые уже не несут строго определенной смысловой нагрузки и скорее затемняют, чем проясняют суть дела. Некоторые из них стали ярлыками и кличками, которые стараются приклеить на тех, кто не согласен с каким-либо мнением или с чьей-то позицией. Одним из таких слов, смысл которого люди недостаточно ясно понимают, является столь модное ныне слово «фанатизм».

Продовжити читання “Архимандрит Рафаил (Карелин). О фанатизме”

Монах Даниил (Ткачев). Начертание прежде антихриста

Синод УПЦ еще в 1998 г. предупредил, что «печать антихриста лишь завершит процесс отпадения от Бога». Об этом свидетельствует согласное мнение святых. Предлагаем вниманию читателей доклад мон. Даниила (Ткачева) для постоянно действующего Круглого стола «Вопросы духовной безопасности в информационном обществе».

Продовжити читання “Монах Даниил (Ткачев). Начертание прежде антихриста”

Один ли у нас Бог?

Мнение, что все религии говорят об одном Боге, давно прижилось во многих умах и получает всё большее распространение. Как-то слышал рассуждение простой женщины, рассказывавшей о своих новых соседях из Дагестана: «Они тоже верующие, тоже молятся, правда, по-своему, не так, как мы. Ну да какая разница, Бог-то всё равно один – и у нас, и у них».

Продовжити читання “Один ли у нас Бог?”

Протоиерей Александр Федосеев. Раскол

Расколом называется нарушение полного единения со Святою Церковью, с точным сохранением, однако, истинного учения о догматах и таинствах. Церковь же есть единство, и все бытие ее в этом единстве и единении о Христе и во Христе: «Ибо все мы одним Духом крестились в одно тело» (1Кор. 12:13). Прообраз этого единства есть Троическое Единосущие, а мера – кафоличность (или соборность). Раскол, напротив, есть отделение, обособление, утрата и отрицание соборности.

Продовжити читання “Протоиерей Александр Федосеев. Раскол”

Синод закликав Константинопольський Патріархат припинити втручання у внутрішні справи УПЦ

Священний Синод Української Православної Церкви на засіданні, яке відбулося 25 вересня 2018 року в Києво-Печерській Лаврі, висловив своє ставлення стосовно призначення Константинопольським Патріархатом «екзархів» до Києва (Журнал №17). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 

Продовжити читання “Синод закликав Константинопольський Патріархат припинити втручання у внутрішні справи УПЦ”

Звернення єпископату Української Православної Церкви до кліру, чернецтва та мирян з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі

Всечесні отці, чесне монашество, дорогі брати і сестри!

Минає 1030 років із того часу, коли святий рівноапостольний князь Володимир прийняв хрещення сам і привів до Христа свій народ. Звідси, з берегів Дніпра, християнська віра поширилася у сусідні землі, внаслідок чого для всього східнослов’янського світу Київ став «другим Єрусалимом», а Дніпро — «другим Йорданом».

Продовжити читання “Звернення єпископату Української Православної Церкви до кліру, чернецтва та мирян з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі”

Прения о языке богослужения на Поместном Соборе 1917–1918 гг.

Со времени Крещения Руси в Х веке богослужение в наших храмах совершалось и совершается на особом церковно-славянском языке — языке общения с Богом. Проблема богослужебного языка возникла в конце ХIХ — начале ХХ века и при этом никогда не была проблемой для церковного народа, но изначально имела характер внецерковной пропаганды. В церковной печати начала ХХ века открылась полемика о пользе перехода богослужения на русский язык. Одновременно зародилась обновленческая идеология, в которой вопрос о языке богослужения был одним из главных в рамках задуманной реформации Православной Церкви. Движение реформаторов-обновленцев окрепло еще до революции, и его идеологи хотели осуществить задуманную ими церковную реформу уже на Поместном Соборе 1917–1918 гг.

Продовжити читання “Прения о языке богослужения на Поместном Соборе 1917–1918 гг.”

Як язичницька земля стала Святою Руссю

У другій половині ХХ століття представники “наукового атеїзму” та неоязичництва вигадали свою історичну концепцію про хрещення Русі. У ній є міф про те, що майже все населення Київської Русі було налаштоване проти прийняття християнської віри, а тому хрещення проводилося насильницьким методом. Більше того, оскільки майже вся Русь була проти християнства, то князь Володимир знищив дев’ять з дванадцяти мільйонів своїх підданих.

Продовжити читання “Як язичницька земля стала Святою Руссю”

Протоієрей Миколай Данилевич. Автокефалія потрібна лише у разі, якщо вона несе для Церкви користь

Інтерв’ю із протоієреєм Миколаєм Данилевичем,
заступником голови Відділу Зовнішніх церковних зв’язків УПЦ

Чи потрібна згода та консенсус всіх Помісних Церков для надання певній Церкві Томосу про автокефалію?

Згода потрібна. Інакше Синод Константинопольскої Церкви не писав би в своєму відомому комюніке за результатами засідання Священного Синоду щодо українського церковного питання про потребу узгодити це з іншими братніми Помісними Церквами. Тому ця згода однозначно потрібна.

Продовжити читання “Протоієрей Миколай Данилевич. Автокефалія потрібна лише у разі, якщо вона несе для Церкви користь”

Ириней (Орда), епископ Подольский и Брацлавский. О религиозном невежестве

К стыду вашему скажу,
некоторые из вас не знают Бога
(1 Кор. 15, 34).

Упрекнуть кого-либо в невежестве, назвать невеждой – одно из самых чувствительных оскорблений, какое можно сделать в наше просвещенное время современному человеку. Никому не придет на ум порицать нас за недостаток познаний таких предметов, которые не входят в круг наших занятий и обязанностей. Но от каждого везде требуется и должно быть требуемо знание того, что прямо относится к нам, к нашим обязанностям, к нашей должности.

Продовжити читання “Ириней (Орда), епископ Подольский и Брацлавский. О религиозном невежестве”

Протоієрей Тарасій Забудько. Новомученики та сповідники нашої землі

У людей, які мало знайомі з історією дореволюційної Російської імперії, надто часто існує переконання, що життя духовенства в ті часи було легким і безхмарним.

Дійсно, якщо взяти до уваги той факт, що православна віра була державною релігією імперії, а імператор називався “хранителем благочестя”, то можна прийти до висновку, що священство, як мінімум, користувалося певними привілеями. Проте насправді положення духовенства в Росії та, зокрема, в Україні до революції 1917 року було дещо іншим.

Продовжити читання “Протоієрей Тарасій Забудько. Новомученики та сповідники нашої землі”

Слово Архіпастиря в неділю всіх Руських святих

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогоднішнє Євангельське читання розповідає нам про перших послідовників Христа. Коли Христос прийшов на Галілейське озеро, то побачив там двох братів: Андрія й Петра, а потім ще інших братів — синів Завєдєєвих Іоанна та Якова. Іісус запрошує їх іти за Ним, щоб зробити їх ловцями душ людських (Мф. 4, 19).

Продовжити читання “Слово Архіпастиря в неділю всіх Руських святих”