Чи можна молитися за тих, хто не в Православній Церкві?

Питання про те, чи можна молитися за тих, хто за межами Православної Церкви, на жаль, для багатьох наших сучасників дуже актуальне й гостре, хоча воно вже давно вирішене. Адже, наскільки відомо, відповідно до правил Святої Православної Церкви, молитися за розкольників, єретиків та нехрещених під час Божественної Літургії не можна. Така позиція Церкви часто викликала й викликає обурення з боку тих, хто вважає її неправильною. Чомусь люди, які майже ніколи не відвідували храм і дозволяли собі зневажливо ставитися до Православної Церкви та її служителів, глибоко переконані, що православні християни не можуть та не мають права відмовляти комусь у молитві. Чи дійсно це так?

Продовжити читання “Чи можна молитися за тих, хто не в Православній Церкві?”

Протопресвитер Феодор Зисис: Украина является канонической территорией Русской Православной Церкви

1. Киев породил Русскую Православную Церковь и принадлежит ей по сей день.

В эпицентре церковных процессов, разномыслий, противостояний, а также геополитических претензий находится в настоящее время вопрос о предоставлении автокефалии Украинской Православной Церкви, которая на протяжении веков не только принадлежит к церковной юрисдикции Русской Православной Церкви, но и является началом церковной истории русского народа, местом рождения, купелью, которая породила Русскую Православную Церковь через крещение князя Владимира и русского народа в Киеве в 988 году.

Продовжити читання “Протопресвитер Феодор Зисис: Украина является канонической территорией Русской Православной Церкви”

Что думают Поместные Православные Церкви об украинской автокефалии

Мировое Православие поддерживает УПЦ и осуждает раскол.

В последнее время со стороны представителей непризнанного Киевского патриархата звучат манипулятивные тезисы о поддержке Поместными Православными Церквями инициативы украинских властей. В частности, глава УПЦ КП Филарет заявил, что автокефалию для раскольников поддержат 12 из 15 (хотя признанных автокефальных Церквей на данный момент всего 14) Церквей.

Продовжити читання “Что думают Поместные Православные Церкви об украинской автокефалии”

Використання Церкви заради задоволення власних корисливих цілей є справжнім цинізмом — інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Онуфрія

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує відповіді Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на актуальні питання щодо церковної ситуації в країні та духовні настанови пастві в цей непростий час.

Продовжити читання “Використання Церкви заради задоволення власних корисливих цілей є справжнім цинізмом — інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Онуфрія”

Архимандрит Рафаил (Карелин). О фанатизме

Человеческое слово – средство общения и самовыражения. Но в нашем лексиконе есть слова, которые уже не несут строго определенной смысловой нагрузки и скорее затемняют, чем проясняют суть дела. Некоторые из них стали ярлыками и кличками, которые стараются приклеить на тех, кто не согласен с каким-либо мнением или с чьей-то позицией. Одним из таких слов, смысл которого люди недостаточно ясно понимают, является столь модное ныне слово «фанатизм».

Продовжити читання “Архимандрит Рафаил (Карелин). О фанатизме”

Монах Даниил (Ткачев). Начертание прежде антихриста

Синод УПЦ еще в 1998 г. предупредил, что «печать антихриста лишь завершит процесс отпадения от Бога». Об этом свидетельствует согласное мнение святых. Предлагаем вниманию читателей доклад мон. Даниила (Ткачева) для постоянно действующего Круглого стола «Вопросы духовной безопасности в информационном обществе».

Продовжити читання “Монах Даниил (Ткачев). Начертание прежде антихриста”

Один ли у нас Бог?

Мнение, что все религии говорят об одном Боге, давно прижилось во многих умах и получает всё большее распространение. Как-то слышал рассуждение простой женщины, рассказывавшей о своих новых соседях из Дагестана: «Они тоже верующие, тоже молятся, правда, по-своему, не так, как мы. Ну да какая разница, Бог-то всё равно один – и у нас, и у них».

Продовжити читання “Один ли у нас Бог?”

Протоиерей Александр Федосеев. Раскол

Расколом называется нарушение полного единения со Святою Церковью, с точным сохранением, однако, истинного учения о догматах и таинствах. Церковь же есть единство, и все бытие ее в этом единстве и единении о Христе и во Христе: «Ибо все мы одним Духом крестились в одно тело» (1Кор. 12:13). Прообраз этого единства есть Троическое Единосущие, а мера – кафоличность (или соборность). Раскол, напротив, есть отделение, обособление, утрата и отрицание соборности.

Продовжити читання “Протоиерей Александр Федосеев. Раскол”

Синод закликав Константинопольський Патріархат припинити втручання у внутрішні справи УПЦ

Священний Синод Української Православної Церкви на засіданні, яке відбулося 25 вересня 2018 року в Києво-Печерській Лаврі, висловив своє ставлення стосовно призначення Константинопольським Патріархатом «екзархів» до Києва (Журнал №17). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 

Продовжити читання “Синод закликав Константинопольський Патріархат припинити втручання у внутрішні справи УПЦ”

Звернення єпископату Української Православної Церкви до кліру, чернецтва та мирян з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі

Всечесні отці, чесне монашество, дорогі брати і сестри!

Минає 1030 років із того часу, коли святий рівноапостольний князь Володимир прийняв хрещення сам і привів до Христа свій народ. Звідси, з берегів Дніпра, християнська віра поширилася у сусідні землі, внаслідок чого для всього східнослов’янського світу Київ став «другим Єрусалимом», а Дніпро — «другим Йорданом».

Продовжити читання “Звернення єпископату Української Православної Церкви до кліру, чернецтва та мирян з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі”

Прения о языке богослужения на Поместном Соборе 1917–1918 гг.

Со времени Крещения Руси в Х веке богослужение в наших храмах совершалось и совершается на особом церковно-славянском языке — языке общения с Богом. Проблема богослужебного языка возникла в конце ХIХ — начале ХХ века и при этом никогда не была проблемой для церковного народа, но изначально имела характер внецерковной пропаганды. В церковной печати начала ХХ века открылась полемика о пользе перехода богослужения на русский язык. Одновременно зародилась обновленческая идеология, в которой вопрос о языке богослужения был одним из главных в рамках задуманной реформации Православной Церкви. Движение реформаторов-обновленцев окрепло еще до революции, и его идеологи хотели осуществить задуманную ими церковную реформу уже на Поместном Соборе 1917–1918 гг.

Продовжити читання “Прения о языке богослужения на Поместном Соборе 1917–1918 гг.”

Як язичницька земля стала Святою Руссю

У другій половині ХХ століття представники “наукового атеїзму” та неоязичництва вигадали свою історичну концепцію про хрещення Русі. У ній є міф про те, що майже все населення Київської Русі було налаштоване проти прийняття християнської віри, а тому хрещення проводилося насильницьким методом. Більше того, оскільки майже вся Русь була проти християнства, то князь Володимир знищив дев’ять з дванадцяти мільйонів своїх підданих.

Продовжити читання “Як язичницька земля стала Святою Руссю”