Школа дзвонарів

Дзвони – невід’ємна ознака християнського храму. Здавна церковні дзвони скликають віруючих на молитву, сповіщають про особливі моменти богослужіння. Виконуючи попередньо сигнальну функцію, церковний дзвін поступово став використовуватися для вказівки не тільки початку та кінця, але й важливих частин богослужіння, виражати скорботу,  радість і торжество подій, що святкуються.

Існують різні види дзвону й кожен з них має свою назву та призначення. Недарма, у “чині благословення кампана” лунають слова: “Нехай усі, хто чує їхні звуки, чи вдень, чи вночі, почнуть славити ім’я Святе Твоє”. У молитвах на освячення дзвону йдеться про подання благодаті тим, хто чує його і славить Бога. Голосом дзвонів вщухають буревії, град, страшні блискавки та грім.

Церковний дзвін є рівноцінним храмовій священнодії, він передує богослужінню та ним воно завершується. Впливаючи на наш слух і внутрішній стан, він збуджує від духовного сну, очищає наші душі, нагадуючи про нашого Господа, Його Суд, швидкоплинність життя на землі та життя вічне на Небесах.

Дзвонар є посередником між храмом та небом. Дзвонареві необхідно вивчити не тільки основи православного дзвону, але й постійно вдосконалювати свою майстерність, добре знати богослужіння, поглиблювати духовний (внутрішній) зміст свого дзвону.

Тому 8 травня у храмі святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії на третьому поверсі відбулося освячення дзвонів, що мають слугувати навчальному процесу в школі дзвонарів. Керівник школи – ієрей Дмитро Наумов – запрошує усіх бажаючих до навчання. Програма школи містить як теоретичні, так і практичні заняття.

Курси дзвонарів
при кафедральному соборі
святого благовірного князя Олександра Невського

запрошують на навчання
Тримісячний курс навчання передбачає отримання базових практичних
навиків та теоретичних знань з церковного дзвону.
Для вступу необхідно мати рекомендацію прихідського священика.
Керівник школи дзвонарів – священик Дмитро Наумов.
Телефон для довідок: +38 (097) 137 24 60.


Колокола, колокольные звоны

Ветхозаветные времена колоколов не знали. В первые века христианской Церкви колоколов также не было. В Западной Церкви они появились и распространились в IV-IX вв., в Восточной – в IX-XII вв. На Руси они зазвучали вскоре же после принятия христианства, но широко распространились с конца XVI в., а в XVII-XX вв. они так широко и прочно вошли в церковный обиход, так слились с богослужением Русской Православной Церкви и с представлением о русском народном благочестии, что вопрос об их духовно-символическом значении заслуживает особого внимания.

Продовжити читання “Колокола, колокольные звоны”

Из истории церковных колоколов

“Слыша благовест, с Тобой,
Создатель, говорю”.

Жуковский В.

Изготовление и употребление колоколов относится к глубокой древности. Колокола были известны евреям, египтянам, римлянам.[1] Известны колокола были в Японии и Китае.

Всякий колокол состоит из трех основных частей: 1) крепежное ухо, 2) голова колокола (остов), 3) поля, 4) язык.

Продовжити читання “Из истории церковных колоколов”

Интересные факты о церковных колоколах

28 ноября 1734 года в Москве случилось пренеприятнейшее событие – при отливке «Царь-колокола» из строя вышли сразу две литейные печи. В результате колокол всё же был отлит, но судьба его оказалась нелёгкой, впрочем, как и многих других российских колоколов. В России колокола не только с трепетом поднимали на колокольни и слушали «малиновый» звон. Их ссылали, подвергали пыткам, а в угаре богоборчества сбрасывали со звонниц, разбивали и отправляли на переплавку. Итак, самые интересные факты о российских колоколах.

Продовжити читання “Интересные факты о церковных колоколах”

Целебный звон. Чем полезна колоколотерапия

Колокольный звон. Казалось бы, что может быть проще и привычнее этого звука? Но мало кто знает, что колокольный звон все чаще используется как… метод лечения.

Продовжити читання “Целебный звон. Чем полезна колоколотерапия”

Колокольный звон в жизни святых

Путь к святости лежит через молитву, через храм. Заслышав звук колокола, возвещающего о церковной службе, призывающего к молитве и покаянию, православный человек оставлял на время свое дело и молитвенно обращался ко Господу. Известно об особом попечении многих русских святых о колокольном звоне и о его влиянии на тех или иных святых в различные периоды их жизни.

Продовжити читання “Колокольный звон в жизни святых”

Есть в году одна неделя…

Церковный звон — не для концертов. Так было издавна: колокола — это духовное свидетельство всему миру, символ в бронзе, а их звон — символ в звуке. Недаром колокольные звоны называют “голосом церковным”, этот глас призывает к духовному возрождению и покаянию. И негоже церковным колоколам праздно вещать с колоколен. Звонари даже не имеют права репетировать на колокольне, звонить внеурочно или для потехи публики; только по церковным канонам совершаются колокольные звоны: в определенный час, определенным образом.

Продовжити читання “Есть в году одна неделя…”