Антипасха. Неділя апостола Фоми

У наступну неділю після Святої Пасхи Православна Церква відзначає свято, повна церковно-слов’янська назва якого – Неделя Антіпасхи, еже есть осязаніе святаго славнаго апостола Фомы. У перекладі: Неділя подібна до Пасхи, яка є дотик святого славного апостола Фоми.

Апостол Фома не бачив Господа Іісуса Христа в день Його Воскресіння. Ввечері, коли з остраху перед іудеями двері дому, де збиралися Його учні, були зачинені, Господь з’явився їм і возвістив: “Мир вам!” (Ін. 20, 19-20). Спаситель пройшов крізь зачинені двері. Його тіло, преображене Воскресінням, вже не підкорялось законам фізичного світу.

З Євангелія від Іоанна ми дізнаємося, що спочатку учні “не знали Писання, що мав Він [Господь] воскреснути з мертвих” (Ін. 20, 9). І щоб вони повірили, Господь показав їм руки і ноги, і ребра Свої (Ін. 20, 20). Учні сповістили Фомі, що бачили Господа, але він не наважувався вірити у це чудо до того часу, поки, як він сам сказав, не побачить ран від цвяхів на руках воскреслого Господа і не вкладе пальця свого в ці рани, і руки своєї в Його ребра (Ін. 20, 24-25).

Ім’я Фома означає “близнюк”, так називає його Євангеліст, щоб показати нам, як тлумачить блаженний Феофілакт, “що він був якийсь недовірливий і мав таку вдачу з самого народження, на що вказує його ім’я.

Коли інші учні сказали Йому про Господа, Фома не повірив не тому, що вважав їх неправдивими, а тому, що справу воскресіння вважав неможливою. Відповідно і звинувачується у непомірній цікавості. Звичайно, швидко вірити є легковажністю, але затято упиратися – дикунство та грубість… Чому Господь являється йому не одразу ж, але через вісім днів? Для того, щоб він слухав настанови інших учнів і чуючи одне й те саме, розпалився більшим бажанням і став міцнішим у вірі на майбутнє”.

На восьмий день після Свого Воскресіння Спаситель знову з’явився Своїм учням і призвав апостола Фому та звелів йому вкласти пальця у рани Свої і руку – у ребра Свої (рану від списа) і не бути невіруючим, але віруючим. І тому дарма деякі кажуть на захист Фоми, що він нешвидко повірив через свою твердість. Святитель зазначає, що сумнів Фоми, як сказав Господь, походив від невір’я. Після слів Господа Іісуса Христа та від дотику до пречистого ребра Спасова апостол Фома, вигукуючи, богословствує: “Господь мій і Бог мій!”. Апостол проповідує два єства і одну особу в єдиному Христі. Коли він сказав: “Господь” – цим проповідував людське єство, сказавши: “…і Бог мій!” – сповідував Божеське єство. Таким чином апостол Фома назвав Іісуса Христа Господом і Богом.

Господь Іісус Христос сказав йому: “Ти повірив, тому що побачив мене, але блаженні ті, хто не бачив і повірив” (Ін. 20, 28-29). Цими словами Він возвеличує не тільки тих учнів, які не бачили, але повірили і тих, хто увірує в майбутньому. І сказав Господь це, як пише блаженний Феофілакт, “ не для того, щоб позбавити Фому блаженства, а щоб втішити тих, хто не бачив”.

Так повірив Фома, і цей день був для нього замість дня Пасхи, коли повірили у воскресіння Христа всі Його учні (грецькою – Антипасха). В цей день для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і поновив з’явлення, що було в перший день Воскресіння, здійснив оновлення Великодньої радості.

Примітним є те, що заради однієї людини – Фоми – Господь приходить знову, показує рани Свої, щоб спасти одну невіруючу душу, навчаючи нас не нехтувати жодною людиною, якою б вона не була. Восьмий день після Пасхи називається ще Неділею апостола Фоми тому, що повторення появи Спасителя було заради апостола Фоми, який в подальшому настільки відкрив своє серце для віри, що обійшов зі словом проповіді про Христа Воскреслого майже весь тогочасний світ.

Карта імовірної подорожі апостола Фоми

Він заснував християнські Церкви у Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії, Індії, Китаї.

Проповідь апостола Фоми в Індії

За навернення до Христа сина та дружини правителя індійського міста Меліпура Фома був ув’язнений, витерпів тортури, і пронизаний п’ятьма списами, відійшов до Господа, засвідчивши свою палку віру до Христа мученицькою смертю.

Індія. Ченнай (до 1996 р. – Мадрас). Релікварій з часткою мощей св. апостола Фоми
Статуя апостола Фоми в Палаюрі, Індія

Це свято навчає нас, що побачити Воскреслого Христа духовними очима можна лише тоді, коли відкриються очі нашого серця ключем любові до Бога і ближнього.

Іноді цей день називають восьмим днем Пасхи. Святитель Григорій Богослов пише: “Давній і з доброю метою встановлений закон вшановувати день оновлення, чи краще сказати, з днем оновлення вшановувати нові благодіяння. Але чи не день оновлення був і в перший Воскресний день, що слідував за священною та світлоносною ніччю? Для чого ж даєш цю назву теперішньому дню? Той був днем спасіння, а цей день згадування спасіння” (слово 44-е в неділю Нову).

У стародавні часи охрещені напередодні Пасхи Христової християни увесь Світлий тиждень носили білий хрестильний одяг. А на восьмий день, на Антипасху, цей одяг урочисто знімали в Церкві.

Це було символом оновлення у Христі, просвітлення Світлом істинним серця новохрещеного назавжди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *