5 червня / 23 травня – пам’ять Преподобної Євфросинії Полоцької

Преподобна Євфросинія Полоцька, до постригу Предслава, була праправнучкою святого рівноапостольного князя Володимира і дочкою Полоцького князя Георгія (Святослава) Всеславича. З дитячих років вона опанувала грамоту, читала Псалтир, Священне Писання та інші духовні книги. Любов до читання поєднувалася у неї зі старанною молитвою. Її мудрості дивувались не лише батько і близькі: слава про неї розійшлася далеко за межі Полоцької землі. Багато князів просили руки Предслави, проте всі шлюбні пропозиції вона відкидала, бажала стати черницею, незважаючи на незгоду батьків.

Одного разу, дізнавшись, що батьки хочуть обручити її з одним із князів, вона таємно пішла в жіночий монастир до ігуменії Романи (вдові її дядька Романа Всеславича) і почала просити постригу. Вік Предслави (їй було тоді 12 років) і незвичайна краса здавалися ігуменії несумісними з чернецтвом. Проте глибокий розум княгині, її молитовний настрій швидко переконали ігуменію. Незважаючи на можливий гнів батька Предслави, ігуменія благословила племінницю на постриг. Предслава отримала ім’я Євфросинія.

Деякий час монахиня була на послуху в обителі. Але навіть строге монастирське життя не задовольняло її прагнення до духовного подвигу. По благословінню Полоцького єпископа вона пішла у затвор.

Коли духовні сили юної черниці зросли, вона отримала одкровення залишити затвор. Їй було відкрите місце, де вона мала заснувати обитель. З такою ж настановою ангел явився і Полоцькому єпископу. “Почиває Дух Святий на ній”, – сказав ангел і наказав поставити Євфросинію ігуменею нової обителі в містечку Сельцо під Полоцьком.

Євфросинія стала наставницею і керівником для багатьох. Рік за роком Спасо-Преображенський монастир розширювався і зміцнювався. Тут прийняли чернецтво рідна сестра Євфросинії – Градіслава (з ім’ям Євдокія) і двоюрідна сестра Звенислава (з ім’ям Євпраксія).

В обителі преподобна створила жіночу школу – одну з перших на Русі: “Собравши же младых девиц несколько, обучала писанию, також ремеслам, пению, швению и иным полезным ремеслам, да от юности навыкнут разумети закон Божий и трудолюбие”.

У 1161 р. стараннями преподобної був споруджений кам’яний Спасо-Пре–ображенський собор – одна з перлин староруської архітектури. Храм в перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Преподобна Євфросинія відчувала скору кончину і здійснила паломництво на Святу Землю. Вона залишила монастир на сестру Євдокію і разом з племінником Давідом і сестрою Євпраксією відправилася в далеку дорогу. Під час важкої хвороби їй було сповіщено ангелом про близьку кончину. Вона прославляла Бога за милість Його і з радістю чекала зазначеного терміну. 24 дні провела вона на одрі в одному з монастирів Єрусалиму і померла 24 травня 1173 р. після прийняття святих Христових Таїн, під час молитви.

3 жовтня 1187 р. Єрусалим був завойований султаном Саладіном, який наказав християнам покинути місто. Ченці руського монастиря узяли з собою святі мощі княгині-ігуменії і принесли їх до Києва. На третій день Пасхи, 22 квітня 1910 р., Свята Лавра прощалася з Полоцькою княжною, що почивала тут більше семи віків. Хресною ходою святиню доставили у Полоцьк.

Чернече ім’я преподобної Євфросинії в перекладі з грецької означає “Радість”. Це ім’я стало свого часу одним з найпоширеніших на Русі, де п’ять святих жінок носили його.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *