21/8 листопада – Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил Безплотних

В Старому Заповіті імена ангелів, як правило не згадуються, але ім’я Архангела Михаїла згадується декілька разів у Книзі пророка Даниїла: Дан. 10 : 13, 10 : 21, 12 : 1; також християнська традиція ототожнює з діями Архангела Михаїла такі згадки про ангелів, не названих за ім’ям: Чис. 22: 22 – явлення Валааму; Нав. 5 : 13 – 15- явлення Іісусу Навіну; 4 Цар. 19 : 35 – знищення 185 тисяч воїнів асирійського царя Синаххеріма; Дан. 3 : 95 – спасіння трьох отроків у вогняній печі. У Новому Заповіті: 1 Іуд. 1: 9 – єдине місце у канонічних текстах, де Михаїл названий Архангелом (епізод, у якому розповідається, як диявол намагався довести свою владу над тілом Мойсея за вбивство ним єгиптянина; Одкров. 12:79 – небесна битва Архангела Михаїла і його ангелів з семиглавим і десятирогим драконом.

Іменування “Архангел Михаїл” складається з п’яти слів: “арх ангел ми ка ел”, де “ангел” – грецький переклад з давньоєврейськ. – “малах”, що означає посланець, а з додаванням “арх” – старший посланець. “Ми ка ел” (з давньоєврейськ.) дослівно перекладається запитання “Хто як Бог?” в значенні “ніхто не рівний Богу”.

Святий Архангел Михаїл не випадково називається архістратигом, тобто головним вождем Небесних Сил (з грецьк. головнокомандуючий), адже саме під його головуванням залишилися усі вірні Творцю Ангели. Архієпископ Іннокентій Херсонський писав, що Архангел Михаїл “… перший повстав проти Люцифера (сатани), коли той повстав проти Вседержителя. Відомо, чим скінчилась ця перша жахлива війна, – падінням денниці з неба. З того часу Архангел Михаїл не перестає ратоборствувати за славу Творця і Господа всіх, за діло спасіння роду людського, за Церкву та чад її. Тому і зображається він у військовому вигляді, зі списом чи мечем у руці, маючи під ногами дракона, тобто духа злоби. Біла хоругва, що прикрашає верх його списа, означає незмінну чистоту і непохитну вірність ангелів Царю Небесному; а хрест, яким закінчується спис, дає розуміти, що битва з царством пітьми і перемога самими архангелами звершується в ім’я Хреста Христового. Звершується через терпіння, смирення і самозречення. Тому для тих, хто прикрашається іменем першого з архангелів, потрібно достойно відрізнятися ревнуванням слави Божої, вірністю Царю Небесному і царям земним, постійною війною проти пороку і нечестя, постійним смиренням і самозреченням”.

З великою любов’ю до Архистратига Михаїла ставилися в усі часи давньої Русі. Після прийняття хрещення святий рівноапостольний князь Володимир разом із першим митрополитом Київським і всієї Русі Михаїлом закладає неподалік від Києва храм на честь Архистратига Небесних Воїнств, на тому місці, де раніше язичники мали створити капище Перуну. Тут же невдовзі будується одна із перших на Русі обитель, що потім стала великим монастирем – Видубицьким – Михайлівським. Цікаво, що будівництво перших храмів і монастирів на честь святого Архангела Михаїла відбувається в місцях, пов’язаних із культом Перуна – верховного божества язичницького пантеону, що був у свідомості християнських проповідників, якщо не самим сатаною, то одним з його головних бісів. Храми святого Архангела Михаїла знаменували прийдешню перемогу християнства над язичництвом у країні, що наверталася до Православ’я. Вони називалися на честь того, хто міг стримувати сили пітьми і виганяти їх звідусіль силою Божою, того, хто боровся з ворогами Церкви Христової, карав святотатців, язичників і боговідступників, того, хто захищав і беріг вірних Богові людей.

35 правило Помісного Лаодікійського Собору (IV сторіччя) оберігало всіх вірних від єретичного поклоніння ангелам, як творцям і правителям, і саме тоді було встановлено день святкування Собору Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил Безплотних. Це свято запровадили відзначати у листопаді, дев’ятому місяці року від березня (з якого в древності починався рік), відповідно числу 9-ти Ангельських чинів. У восьмий день місяця – він вказує на майбутній Собор усіх Небесних Сил Безплотних в день Страшного Божого Суду, який святі отці називають “днем восьмим” (Мф. 25, 31).

Як тлумачить нам Євангеліє (Лк. 2, 13-14), ангели — це духи, це воїнство Небесне; також Бог посилає ангелів звіщувати Свої веління, тому вони і називаються Ангелами, тобто вісниками. За сутністю вони — розумні духи, за діяльністю – ангели. Їхнє призначення – служіння Богу, боротьба з Його ворогами, вшанування Його, посередництво між Ним і людьми – передача людям Його Святої волі. Вони живуть у Бозі, тому не знають смерті, а стверджені у добрі – не знають гріха.

Архімандрит Іоанн (Крестьянкін) писав: “Якби не Ангели, ми б ніколи, навіть в малому, доступному для людини ступені не змогли б відчувати і сприймати Божественне світло. Самі ми не здатні бачити і відчувати славу Божу – нам потрібні посередники, які так преображають її, що вона стає доступною і нам. І ось Ангели є для нас цими посередниками”.

Відповідно до вчення Святої Церкви ангельські чини поділяються на три ієрархії — вищу, середню і нижню. Кожну ієрархію складають три чини. Першу: Серафими, Херувими і Престоли; другу – Господствія, Сили і Власті; третю – Начала, Архангели і Ангели. Вчення про цей розподіл Ангелів викладений учнем апостола Павла – святим Діонісієм Ареопагітом (Діян. 17, 34). Як зазначає святий Діонісій, чим ближче до Бога знаходиться Ангельський чин, тим більше він стає причасником божественного Світла і благодаті Божої. Кожна з тріад Ангелів має своє загальне призначання. Перша – очищення, друга – просвітлення, третя – вдосконалення.

Найближчі до Божого Престолу – шестокрилаті Серафими (Іс. 6, 1, 2, 3). Для них Бог – полум’яна любов. Вони полум’яніють любов’ю до Господа і спонукають до неї інших.

Багатоокі богомудрі Херувими (Бут. 3, 24), для них Бог – постійна Премудрість, вони сповнюють премудрістю і просвітленням істинного богопізнання. За Херувимами предстоять Богу по благодаті, що дана їм для служіння – Престоли (Кол. 1, 16). Для них Бог – Царь Слави. Вони незбагненно і таємно носять Бога. Вони слугують Божому правосуддю.

Середню Ангельську ієрархію складають три чини: Господства, Сили і Власті.

Господства (Кол. 1. 16) оспівують Бога як Промислителя. Наставляють нас піклуватися про свою душу, володарювати над своїми гріховними звичками, впокорювати плоть духові, панувати над волею, перемагати спокуси. Сили (1 Пет. 3, 22), для них Бог — Чудотворець. Їм дано глибоко проникати у сутність чудес, їм відкривається найвища мета. Власті прославляють Бога як Всемогущого. Саме вони є постійними свідками Його великої всемогутності, мають владу, над диявольськими силами, участь яких за словом Божим (Одкров. 19, 20) у озері вогняному. Власті – помічники усім, кого мучить диявол, усім одержимим.

Нижчу ієрархію складають три чини: Начала, Архангели і Ангели.

Начала так називаються тому, що їм довірено начальство над стихіями природи і над усім видимим, над народами, країнами, містами. Вони навіюють думки і наміри, що стосуються блага народів. “Архангели, – говорить святий Діонісій, – призначені для навчання”. Архангели – це небесні вчителі людей, вони навчають, як жити відповідно до Божої волі. Ангели – найближчі до нас. З момента нашого хрещення вони ведуть людину тим шляхом, на який її наставляють Архангели; вони керують, охороняють, втішають, зміцнюють, допомагають піднятися. Наші Ангели – Хранителі так люблять нас, як ніхто на землі нас любити не може.

Святі Архангели і Ангели, моліть Бога за нас!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *