19 березня / 1 квітня – пам’ять святих мучеників Хрисанфа та Дарії

Святі мученики Хрисанф та Дарія постраждали у другій половині III ст., у період масових гонінь на християн (268-284). Хрисанф народився у знатній грецькій родині в Олександрії. У юнацькі роки його привезли до Риму для того, щоб він здобув освіту. Юний Хрисанф старанно вивчав філософію, але не знаходив у ній відповідей на багато питань. Коли ж він прочитав книги Євангельські й послання святих апостолів, то зрозумів, що знайшов бажане – знання сенсу життя та віру в Бога. Юнак став шукати християнського наставника. Йому вказали на пресвітера Карпофора, що жив у горах. Через декілька місяців Карпофор охрестив його.

Святий настільки утвердився у вірі, що став незабаром сам проповідувати Євангеліє. Імениті громадяни Риму були стурбовані цим і прийшли до Полемія зі скаргою на сина. Полемій зачинив сина в темному й сирому підвалі, звелівши приносити йому їжу раз на день. Святий Хрисанф спокійно прийняв покарання. Тоді Полемій прибрав для сина нові кімнати в будинку і, відібравши зі своєї прислуги найкрасивіших дівчат, відправив їх, щоб спокусити Хрисанфа. Але святий не піддався. Тоді Полемію порадили запросити юну прекрасну діву на ім’я Дарія. Святий Хрисанф вислухав її уважно і сам звернувся до неї з проповіддю. Між ними зав’язався діалог про віру та язичницьке марновірство. Бесіда закінчилася добровільною згодою Дарії стати християнкою.

Полемій затвердив сина спадкоємцем усього маєтку і невдовзі помер. Так для святих Хрисанфа і Дарії почалося нове життя у Христі. Дарія досконало вивчила християнські книги, зростала в особистому благочесті й прийняла Святе Хрещення. Вони невпинно проповідували Христа і переконали безліч юнаків та дівчат зберігати чистоту. Язичники донесли на них префекту Келерину, який віддав наказ про арешт і передав Хрисанфа трибуну Клавдію. Його зв’язали бичачими жилами, розмоченими у воді, щоб, висихаючи, вони повільно врізалися в тіло аж до кісток. Але Бог чудесним чином позбавив його від цих мук. Хрисанфа кинули до в’язниці, але він засяяв Божественним світлом.

Нарешті трибун Клавдій велів припинити знущання і сам оголосив, що тут діє сила Божа. Сам Клавдій, його дружина Іларія, двоє їхніх синів Ясон і Мавр та весь їхній дім увірували у Христа. Про це негайно донесли імператору. Клавдія втопили, а синів його обезглавили. Християни таємно взяли тіла убитих мучеників Ясона й Мавра і перенесли їх у кам’яну домовину. Іларія, мати убитих, часто приходила до гробу, молилася і плакала. Коли її вистежили й схопили, вона просила лише часу, щоб закінчити молитву і впала мертвою. Тим часом Нумеріан наказав схопити святих Хрисанфа і Дарію. Хрисанфа кинули в клоаку, куди стікалися всі міські нечистоти, а святу Дарію відвели в будинок розпусти.

Але Бог допомагав їм. Святого Хрисанфа оточили Небесне світло і пахощі. Святу Дарію охороняв лев, який втік зі звіринця. Він валив на землю тих, хто намагався осквернити святу Дарію, але залишав їх живими. Святих Хрисанфа і Дарію знову мучили, але катування не дали результатів. Нумеріан наказав вивести їх із міста і неподалік від Риму скинути в глибокий рів. Живцем засипані землею, святі Хрисанф і Дарія прийняли мученицький вінець близько 283 р.

Через рік християни прийшли на це місце, щоб відсвяткувати пам’ять мучеників. Пресвітер Діодор і диякон Маріан служили Божественну літургію. Тоді Нумеріан наказав завалити вхід до печери, де відбувалося богослужіння.

Усі присутні причастилися, поки солдати засипали печеру, і приєдналися до радості Хрисанфа, Дарії й усіх тих, хто з ними постраждав.

Рим. Церква на честь 12 апостолів. Під престолом нижньої базиліки знаходяться мощі святих мучеників Хрисанфа та Дарії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *